Додаток: до листа МОН України № 1/6894-22 від 22 червня 2022 року

Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період в умовах воєнного стану

Загальні відомості

Організація освітнього процесу з дітьми дошкільного віку в літній період в умовах воєнного стану відбувається з урахуванням низки чинників.

Головне завдання закладів дошкільної освіти – зосередитись на збереженні, зміцненні й відновленні фізичного, психічного та духовного здоров’я дітей.

Діяльність закладів дошкільної освіти в літній період в умовах воєнного стану в Україні необхідно спрямувати на організацію змістовної, різноманітної діяльності не лише з метою оздоровлення дітей, забезпечення їх активного відпочинку, закріплення й розширення уявлень про навколишній світ, а й для здійснення психолого-педагогічної підтримки. Тому надзвичайно важливо гнучко підходити до організації роботи закладу дошкільної освіти та налаштовувати освітній процес так, щоб він був комфортним і нетравматичним для дітей та педагогів.

Статтею 57¹ Закону України «Про освіту» визначено, що органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти; заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники приймають у межах своєї компетенції рішення, обов’язкові до виконання на відповідній території, для реалізації державних гарантій, визначених частиною першою цієї статті, в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду).

Тобто робота закладу дошкільної освіти в умовах воєнного стану організовується залежно від конкретної ситуації та з урахуванням заходів та завдань, що визначені військово-цивільною адміністрацією та засновником.

Окрім того, відповідно до п. 43 Положення про заклад дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305, керівник закладу дошкільної освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Також він організовує діяльність закладу дошкільної освіти, визначає функціональні обов’язки працівників, затверджує графіки роботи, посадові інструкції працівників тощо.

Зміст освітньої діяльності з питань дошкільної освіти в цілому та на період дії правового режиму воєнного стану зокрема визначається законами України “Про дошкільну освіту”, “Про охорону дитинства”, “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Також розроблено Методичні рекомендації щодо здійснення освітньої діяльності з питань дошкільної освіти на період дії правового режиму воєнного стану” (лист МОН № 1/3845-22 від 02.04.2022) та підготовлено лист МОН № 1/3475-22 від 17.03.2022 “Про зарахування до закладів дошкільної освіти дітей із числа внутрішньо переміщених осіб”.

Звертаємо увагу, що організовувати освітній процес у закладах дошкільної освіти в умовах воєнного стану слід відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (2021) та враховувати під час взаємодії з дітьми “Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти”. Оскільки Стандарт дошкільної освіти є актуальним у будь-який час, утверджує політику держави в галузі дошкільної освіти, то заклади дошкільної освіти мають відповідати його вимогам і під час дії воєнного стану.

Планування освітнього процесу

Планувати організацію освітнього процесу в літній період слід таким чином, щоб максимально забезпечити психологічний комфорт дітей та всіх учасників освітнього процесу, налагодити умови для відновлення їхньої нервової системи, посилити реабілітаційний напрям, активізувати роботу психологічної служби або практичного психолога при закладі дошкільної освіти, забезпечити передусім безпечне освітнє середовище і необхідний психолого-педагогічний супровід освітнього процесу.

Важливе завдання педагогів закладів дошкільної освіти — допомогти дітям подолати негативні наслідки травмівних подій та адаптуватися до нових обставин їхнього життя. Саме тому до планування освітнього процесу в літній період в умовах воєнного стану педагогічним працівникам необхідно залучати практичних психологів закладу дошкільної освіти й враховувати їхні рекомендації під час здійснення освітньої діяльності. Під час організації взаємодії з дітьми працівникам закладу дошкільної освіти слід послуговуватися листом МОН № 1/9-766 від 12.12.2019 “Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками”.

Також планування освітнього процесу має відбуватися з орієнтацією на тривале перебування в природному середовищі із залученням усіх природних ресурсів (повітря, вода, сонце, пісок, рослини, природне довкілля в цілому тощо), які сприяють загальному розвитку дитини та її освіті в цей період.

Освітня діяльність закладу дошкільної освіти здійснюється на основі розробленого плану роботи на навчальний рік і літній період, що схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується його керівником (лист МОН № 1/9-344 від 07.07.2021 “Планування роботи закладу дошкільної освіти на рік”). План роботи літнього періоду може бути як складовою Плану роботи закладу на навчальний рік, так і окремим документом.

Календарне планування в літній період здійснюється вихователями на тих самих підставах, за такими самими вимогами, що й упродовж усього навчального року. Календарний план передбачає організацію життєдіяльності дітей протягом дня на день/тиждень (два тижні — для груп дітей раннього віку).

Календарному плануванню освітньої роботи передують перспективне планування комплексів ранкової гімнастики та гімнастики після денного сну, загартовувальних заходів із зазначенням назв процедур і норм загартування, форм взаємодії з батьками (назва заходу, тема, дата проведення), завдання щодо виховання культурно-гігієнічних навичок. Вкрай важливим є формування та закріплення питань щодо культурно-гігієнічних навичок, які мають бути відображеними в плануванні вихователя.

Модель календарного планування освітньої роботи з дітьми на літній період вихователі обирають самостійно: за режимними моментами, сферами життєдіяльності, лініями розвитку; графічну, текстову тощо. Вона може бути спрощена, проте має відповідати вимогам внутрішнього локального документа (Інструкції з діловодства закладу чи Положення про планування). Пропонуємо ознайомитись із досвідом ефективного та креативного планування діяльності закладу дошкільної освіти на літній період від миколаївських колег у фаховому журналі “Дошкільне виховання” № 5 “Ефективне літо: плануємо роботу закладу дошкільної освіти” від консультанта Центру професійного розвитку педагогічних працівників Миколаївської міської ради, старшого викладача кафедри теорії та методики дошкільної та початкової освіти Ірини Романюк. В статті подано кілька варіантів підходу до планування освітнього процесу улітку, а саме: орієнтовний тижневий план-схема освітньої роботи, методичний проєкт «Освітня мозаїка літнього періоду у ЗДО» та освітній теренкур.

Безпека життєдіяльності

У реаліях сьогодення особливо значущим є розуміння, що життя постає найвищою цінністю людини (Загальна декларація прав людини, Декларація прав дитини, Конвенція про права дитини, нормативні документи ЮНІСЕФ), а потреба в безпеці є однією з базових потреб особистості (А. Маслоу). У Законі України “Про освіту” метою дошкільної освіти визначено забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок.

Іншим важливим чинником, який необхідно врахувати під час планування й організації освітнього процесу, є загальна ситуація, яка склалася в Україні у зв’язку з воєнними діями. Тому слід приділити увагу заходам безпеки в разі надзвичайної ситуації. Відповідно до додатка 3 до листа МОН “Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні” від 02.04.2022 № 1/3845-22 розроблено наступні пам’ятки: “План дій вихователя в разі укриття в приміщенні закладу”, “План дій на випадок блокування”, “План дій евакуації за межі закладу”, “Як діяти в разі надзвичайної ситуації”.

Одним із пріоритетних завдань літнього періоду має стати формування в дошкільників свідомого ставлення до власної безпеки, формування в них навичок безпечної поведінки та стресостійкості, збереження життя та здоров’я (фізичного, психологічного, емоційного). Тому варто під час літнього періоду провести Тиждень безпеки дитини. У його межах слід організувати освітню діяльність з дітьми за такими напрямами: правила безпеки під час евакуації, мінної безпеки (правила мінної безпеки, UNICEF розробила спеціальний комікс “Суперкоманда проти мін”); правила дорожнього руху; правила поведінки на вулиці, у транспорті, при зустрічах з незнайомими людьми; правила безпечної поведінки під час відпочинку на сонці, у лісі, біля водойми; користування електричними й газовими приладами; запобігання харчовим отруєнням і кишковим інфекціям та ін.

Одна зі складових безпечного освітнього простору — інформаційна безпека дитини. Дорослим (педагогам, батькам) слід постійно спілкуватися з дітьми, бути поруч, відповідати на їхні запитання, враховуючи вікові особливості. Разом із тим у розмові з дітьми обов’язково наголошувати, що нас захищають і ми переможемо.

При проведенні роз’яснювальної роботи серед вихованців щодо необхідністі дотримання ними правил безпеки важливо говорити, що ми знаємо, як убезпечити себе, повторювати правила, як поводитися під час сирени, та правила безпеки під час обстрілів; закріплювати інформацію, яку дитина має знати відповідно до віку (власне прізвище та ім’я, адресу, кого з дорослих і де можна знайти, якщо дитина опинилась сама).

Важливо здійснювати систематичний моніторинг стану здоров’я (фізичного, психологічного) дітей дошкільного віку впродовж дня, співпрацювати із батьками дітей або законними представниками дитини та організовувати зворотний зв’язок.

Організація освітнього процесу в разі епідемічної небезпеки

Літній період починається 1 червня і закінчується 31 серпня. Рівень епідемічної небезпеки визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (СОVID-19)» на період встановлення карантину власником установи, організації або уповноваженим органом може змінюватися режим роботи закладу.

Із керівними принципами та заходами щодо безпечного функціонування закладу дошкільної освіти, а також розвитку дітей та підтримки працівників можна ознайомитися в постанові Головного державного санітарного лікаря України від 06.12.2021 № 23 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)».

Організація освітньої взаємодії з дітьми

Враховуючи, що більшість закладів дошкільної освіти припинила свою роботу внаслідок воєнних дій, необхідно організовувати освітню діяльність у літній період із урахуванням специфіки індивідуальної роботи, керованої вихователем, самостійної діяльності дітей та обов’язково організувати психолого-педагогічний супровід усіх учасників освітнього процесу. Звісно, сьогодні підтримки потребують усі діти, однак організація освітнього процесу має бути різною з урахуванням умов, в яких вони опинилися:

• проживають у місцевості воєнних дій;
• проживають у районах, де не здійснюються воєнні дії;
• проживають в Україні, куди родини тимчасово переїхали або евакуйовані;
• проживають у місцевості, що тимчасово перебуває під окупацією;
• залишилися без одного або двох батьків, мають батьків та інших родичів, які перебувають у лавах ЗСУ та ін.

Педагог має віднайти у своїй діяльності найліпші та найпродуктивніші способи зрозуміти кожну дитину та підтримати її. Команда UNICEF Ukraine підготувала добірку тілесних ранкових ігор за матеріалами психологині Світлани Ройз. Файл з іграми для зняття стресу у дітей легко завантажити на телефон і використовувати у випадках, коли немає зв’язку.

Важливо пам’ятати, що зараз і діти, і дорослі навряд зможуть грати в ігри чи реалізувати практики із закритими очима, адже у стресовому стані люди намагаються контролювати всі процеси, які відбуваються навколо. Якщо дитина в стані сильного стресу, то краще торкатися тільки тих частин тіла, що закриті одягом. Торкатися рекомендовано не поверхнево чи лоскочучи, а наче проминаючи тіло дитини. Якщо дитина просить повторювати якусь гру багато разів – погоджуйтеся, адже саме ця гра для неї найбільш терапевтична.

Під час планування різних форм організації життєдіяльності слід враховувати стан дітей, їхній настрій та віддавати перевагу різним формам взаємодії, як-от:

• бесіди про природу, пору року, про тварин;
• читання художніх творів з інсценуванням;
• образотворча діяльність: малювання, ліплення, конструювання тощо, що може відволікти дитину;
• різноманітні ігри з дітьми, адже для дитини дошкільного віку гра — це насамперед досвід, їхнє життя — це провідний вид діяльності.

Під час організації роботи з дітьми рекомендуємо уникати таких тем:

• про родину, адже зараз багато родин розкидано по різних країнах, ви можете мати справу з дітьми, які втратили когось із рідних;
• про війну, озброєння, небезпечні ситуації, пов’язані з воєнними діями;
• про мирне життя — це, з одного боку, приємні спогади, а з другого — зайве нагадування про те, чого нині складно досягти.

Під час спілкування з дітьми рекомендуємо відповідати лише на поставлене запитання.

У літній період педагоги зазвичай здійснюють освітню діяльність переважно фізкультурно-оздоровлювального напряму з метою зміцнення здоров’я вихованців. Наголошуємо, що актуальним залишаються наразі Інструктивно-методичні рекомендації “Про організацію фізкультурнооздоровлювальної роботи в дошкільних навчальних закладах у літній період”.

Під час організації освітньої взаємодії з дітьми доречно використовувати такі форми роботи, як ранкова гімнастика на свіжому повітрі (з урахуванням небезпекової ситуації),заняття з фізичної культури, рухливі ігри та вправи, свята та розваги, туристичні походи, квести тощо. Фізична активність допоможе дітям зняти психо-емоційне напруження, поліпшити настрій та сприятиме загальному фізичному розвитку дошкільників.

Для забезпечення успішного літнього відпочинку та оздоровлення дітей в умовах закладу дошкільної освіти необхідно дотримувати виконання основних завдань роботи закладу на літній період і провести відповідну підготовчу роботу, яка передбачає:

• інструктаж з питань безпеки життєдіяльності дітей, техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, охорони праці працівників закладу;

• поповнення та поновлення матеріалів для батьків (пам’ятки, буклети, рекомендації) щодо відпочинку з дитиною, профілактики травм і нещасних випадків із дітьми в літній період, інформації з домедичної допомоги дітям;
• забезпечення дидактичними іграми та матеріалами для організацї художньої діяльності дітей на вулиці;
• забезпечення іграшками для ігор з вітром, піском, водою тощо.

На початок літнього періоду затверджують режим дня в усіх вікових групах, відповідно до орієнтовного розподілу часу на процеси життєдіяльності дітей та чинної програми, за якою працює заклад.

Улітку в закладі дошкільної освіти слід створити умови для максимального перебування дітей на свіжому повітрі, денного сну та різних видів відпочинку, відповідно до віку дітей. При цьому необхідно забезпечити одяг, взуття та головні убори дітей відповідно до температурного режиму та стану погоди.

Також протягом дня слід забезпечити відповідний повітряний, руховий та питний режим дітей дошкільного віку.

Винятком є такі несприятливі умови, як:

• сильний вітер;
• температура повітря більше 35°С у затінку;
• злива, гроза;
• підвищений радіаційний фон тощо.

Послідовність різних видів діяльності та форм роботи з дошкільниками потрібно змінювати з урахуванням певних умов: погода, вік дітей та характер попередньої діяльності. Слід забезпечити логічне чергування спокійної діяльності та рухової активності дітей, правильний розподіл фізичного навантаження протягом усього дня.

Для того щоб зробити кожен день цікавим, пізнавальним для дітей, збагатити їхній життєвий досвід позитивними емоціями та власними відкриттями, радимо організовувати діяльність за принципами тематичних тижнів. Наприкінці такого тижня доцільно провести підсумковий день — це може бути тематичний день, розвага чи спортивне свято, виставка малюнків чи поробок.

Ранковий прийом дітей є найбільш сприятливим часом для введення дітей у тему тижня/дня (відповідно до перспективного планування) і надасть можливість вихователю зацікавити дітей, зосередити їхню увагу на тих моментах, які стануть предметом обговорення, дослідження цього дня. Під час прийому слід співпрацювати з батьками вихованців та приділяти увагу зворотному зв’язку з ними, особливо це стосується категорії дітей, які були в місцевості бойових дій.

У ранковий час доцільно передбачити індивідуальну роботу, бесіди, спостереження (за об’єктами та явищами природи), трудові доручення (чергування), різноманітні види самостійної діяльності дітей.

Протягом дня вихователь має організовувати різноманітну самостійну діяльність дітей за їхнім вибором: образотворчу діяльність з використанням пластиліну, олівців, фарб, фломастерів; розфарбовування; конструювання з будівельного матеріалу, паперу, природного матеріалу, ігрового матеріалу LEGO; дослідно-експериментальну діяльність тощо. Щоб самостійна діяльність дітей була дієвою та різноманітною, варто заздалегідь продумати та організувати для дошкільників спеціально облаштовані осередки. Це можуть бути:

• художньо-творчий (закріплені плівка чи старі шпалери в ігрових павільйонах, матеріали для образотворчої діяльності);
• експериментальний (виносні центри води та піску, невеликі ємкості з матеріалами для експериментів);
• ігровий (атрибути для ігор-драматизацій, сюжетно-рольових, творчих ігор;
• настільно-друковані ігри та ігри, виготовлені власноруч, тощо);
• будівельно-конструювальний (різні види конструкторів, залишкові та природні матеріали тощо);
• природничий (знаряддя праці для роботи на городі, у квітнику; матеріали для спостережень тощо).

Якщо на території закладу є “екологічна стежина” чи територія закладу освіти флористично багата та різноманітна, радимо проводити екологічні прогулянки та квести, різні види праці, спостереження за об’єктами та явищами природи, ігри природничо-екологічного змісту.

Більшу частину роботи з дошкільниками в літній період педагоги проводять на свіжому повітрі, тому рекомендуємо віддавати перевагу організації ігрової діяльності. У літній період у багатьох закладах дітей об’єднують у різновікові групи, тому під час добору ігор радимо враховувати не лише вікові особливості дітей групи, а й їхні уподобання та інтереси. Перевагу слід віддавати самостійним, вільним та сюжетно-рольовим іграм. Особливу увагу під час педагогічного супроводу ігрової діяльності необхідно приділяти ігровій взаємодії та організації спілкування дошкільників, враховуючи стан дітей, настрій та облаштоване середовище.

Робота з дітьми в другій половині дня спрямована переважно на організацію різноманітної ігрової діяльності. Доцільними будуть розваги, які можна провести на свіжому повітрі: ляльковий, настільний чи інший вид театру; дитячі концерти; спортивні, музичні, літературні дозвілля; читання художньої літератури з продовженням, розповідання казок та ін.

Зміст вечірніх прогулянок потрібно планувати з урахуванням усієї діяльності дітей протягом дня (спостереження, ігри, праця, фізичні вправи, індивідуальна робота, бесіди з батьками вихованців тощо) та з огляду на необхідність зменшити навантаження на дитину.

Робота з батьками

Звертаємо увагу закладів дошкільної освіти, де призупинено освітній процес у зв’язку з воєнними діями, на те, що педагоги продовжують виконувати свої обов’язки — вони виконують функцію модераторів, які пропонують педагогічну підтримку родинного виховання батькам. Щоб цей супровід був дієвим, радимо вихователям дотримувати послідовності та системності. Для цього в календарному плануванні на місяць/тиждень визначають теми та завдання, які будуть надані батькам у доступному форматі конкретного регіону (вайбер, телеграм за наявності комунікацій). Необхідно враховувати запити батьків щодо інформаційної підтримки, організовувати зворотний зв’язок та дізнаватися, з яких напрямів освітньої діяльності (творчий, інтелектуальний, фізичний) батьки потребують інформаційної допомоги. Для закріплення та формування у дітей знань і вмінь у межах вибраних тем педагогічної підтримки родинного виховання рекомендуємо добирати та відправляти батькам невеликі завдання з урахуванням можливостей кожного вихованця.

У роботі з батьками доцільно використовувати онлайн-матеріали, розміщені на сайті МОН “Сучасне дошкілля під крилами захисту”, “THE LEGO FOUNDATION” — ігрові онлайн-взаємодії для дошкільнят.

На допомогу батькам дошкільників педагоги та дитячі психологи за підтримки МОН створили Telegram-канал “Підтримай дитину”(https://t.me/pidtrumaidutuny), де розміщено прості рекомендації, ігри та розвивальні вправи, які можна виконувати в сховищі, вдома чи під час евакуації.

Матеріали (ігри, вправи, завдання, аудіоказки, словесні ігри, завдання для артикуляційної гімнастики тощо) оновлюються щоденно. Всі публікації доступні для використання за наявності мобільного телефону та навіть нестабільного інтернету. Це допомагає вимушено переміщеним родинам користуватися матеріалами без перешкод. Варто зазначити, що частина матеріалів розроблена чи адаптована для дітей з ООП.

Організація освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у період воєнного стану

В умовах воєнного стану важливим є продовження здобуття дошкільної освіти дітьми з особливими освітніми потребами (далі — діти з ООП) за місцем їх тимчасового перебування, максимальне збереження кадрового потенціалу педагогічних працівників, які забезпечували навчання дітей з ООП, створення безпечного освітнього середовища та надання якісних психолого-педагогічних послуг.

Відповідно до Порядку організації інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою КМУ від 10.04.2019 № 530 (далі — Порядок), на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) дитини з ООП та висновку про комплексну психологопедагогічну оцінку розвитку дитини, наданого інклюзивно-ресурсним центром (далі — ІРЦ), керівник закладу дошкільної освіти утворює інклюзивну групу та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого ІРЦ.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що у разі наявності висновку, що не містить інформації про рівень підтримки, така дитина розподіляється у групу закладу дошкільної освіти відповідно до складності її порушень з урахуванням рекомендацій команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (за участю фахівців ІРЦ).

Якщо висновок ІРЦ про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, який було видано до введення воєнного стану в Україні, втрачено, то батьки (інші законні представники) дитини з ООП можуть отримати копію висновку на порталі АС «ІРЦ» (https://ircenter.gov.ua/) або у відповідному мобільному додатку.

Коли самостійно отримати копію висновку неможливо, батьки (інші законні представники) дитини з ООП можуть звернутися до ІРЦ за місцем тимчасового проживання дитини та отримати копію висновку або провести первинну (повторну) комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи.

Звертаємо вашу увагу, що відповідно до пункту 2 Порядку під час організації інклюзивного навчання висновки ІРЦ, видані до 01.01.2022, є дійсними до закінчення строку їх дії або до видачі в установленому порядку нового висновку.

У період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами (зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) внаслідок збройної агресії Російської Федерації) до закладу освіти подаються копії документа, що посвідчує особу (в разі наявності) та висновку (пункт 2 Порядку).

Також під час дії воєнного стану для створення інклюзивної групи, у разі наявності, додатково подається довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Інклюзивна група утворюється на період дії вищезазначеної довідки або до моменту виїзду дитини з ООП до іншого місця проживання.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) гранична кількість дітей з ООП в інклюзивних групах, визначена Порядком, не застосовується. Заклад освіти не може відмовити в організації інклюзивного навчання дитини з ООП та створенні інклюзивної групи. Тобто в інклюзивній групі може бути більше трьох дітей з ООП.

Крім того, відповідно до пункту 7 Порядку у період воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану (особливого періоду) психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (допомога) надаються дітям з ООП (за умови дотримання безпеки учасників освітнього процесу) фахівцями ІРЦ, педагогічними працівниками закладу освіти, зокрема з числа тих, що вимушені були змінити своє місце проживання (перебування) та/або місце роботи внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Успішність корекційної роботи з дітьми з ООП, особливо дошкільного віку, залежить від дотримання принципу системності.

Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги надаються згідно з індивідуальною програмою розвитку дитини, яка відповідно до пункту 6 Порядку складається на навчальний рік (у разі потреби за рішенням команди психолого-педагогічного супроводу — на літній період) та корегується, враховуючи результати роботи з дитиною, динаміку її розвитку тощо.

Враховуючи, що заклади дошкільної освіти у зв’язку з карантинними заходами та внаслідок збройної агресії російської федерації не працювали в навчальний період, вважаємо доцільним надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з ООП, які здобувають освіту в інклюзивних групах, у літній оздоровлювальний період. Вищезазначені послуги надають з урахуванням індивідуальної програми розвитку дитини, «Гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності», затвердженого наказом МОН від 20.04.2015 № 446, та за погодженням з батьками і спеціалістами, які їх надають.

Відповідні рекомендації щодо організації освітнього процесу для осіб з особливими освітніми потребами, які переїхали на тимчасове проживання до інших регіонів України, надано листом МОН № 1/3710-22 від 28.03.2022.

Під час воєнного стану в Україні батьки дітей з ООП дошкільного віку, які потребують психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (заняття), можуть звернутися до найближчого ІРЦ за місцем постійного (тимчасового) проживання дитини та отримати відповідні послуги.

Особливу увагу треба зосередити на педагогічній діяльності в групах, до яких долучилися діти зі статусом внутрішньо переміщених осіб. Умови, в яких перебувають ці діти, не дозволяють повноцінно здійснювати їхній природний розвиток, навчання та виховання.

Такі діти потребують окремого психолого-педагогічного супроводу у процесі адаптації до нових умов. Педагогічні працівники закладу дошкільної освіти мають спостерігати за такими дітьми; враховувати в освітній роботі інформацію щодо їхнього психічного стану; впроваджувати такі види діяльності, які сприятимуть емоційній підтримці дітей, налагодженню комунікації з ними, нормалізації емоційного стану; використовувати індивідуальний підхід у роботі з вихованцями; залучати їх до колективної творчої діяльності.

Звертаємо вашу увагу, що МОН, Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні розроблено Методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку (лист МОН від 08.06.22 № 4/1196-22).

У вищезазначених Методичних рекомендаціях запропоновано інструмент оцінки розвитку сфер дитини раннього віку (соціальної, емоційної, сенсорної, мовленнєвої, когнітивної та рухової (фізичної); подано перелік можливих особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами та наявних освітніх труднощів у дітей дошкільного віку, які можуть бути їм притаманні; наведено методичний інструментарій вимірювання ступеня їх прояву, визначення бар’єрів, особливих освітніх потреб і стратегії подальшої підтримки.

Психологічний супровід учасників освітнього процесу

Через збройну агресію російської федерації особливої підтримки потребують зараз усі: діти, батьки, співробітники закладу дошкільної освіти, усі учасники освітнього процесу. Однак у центрі особливої уваги мають бути ті учасники освітнього процесу, які перебувають у складних життєвих обставинах: діти з категорії внутрішньо переміщених осіб та їхні сім’ї; особи, які проживають на окупованих територіях або в зоні бойових дій; діти, батьки, педагогічні працівники, які зазнали насильства або потерпіли від дій окупантів та інші.

До подій, пов’язаних саме з війною в країні, і таких, що є причиною психотравм, належать: втрата родичів, близьких людей, тривале перебування у бомбосховищах, у ситуаціях підвищеної небезпеки, очікування інформації про зниклих рідних, переїзд до іншого місця або країни, адаптація до нових соціокультурних умов. Ці чинники спричиняють велику напругу, тривожність, розвиток невротичних станів, депресії у дітей та дорослих. Основними симптомами перенесеної травми в дітей, як зазначають психотерапевти, є порушення сну, настрою. Також можуть виникати фізіологічні реакції (свербіж, енурез, втома), діти можуть бути роздратованими, сумними, замкнутими, скаржитись на головий біль тощо.

З одного боку, проживання дітьми стресових станів, пов’язаних із війною, спричиняє низку негативних наслідків, що проявляються в станах тривожності, гіперактивності або навпаки апатії, неможливості розслабитися. З другого боку, у дітей виявляється посилення розвитку патріотизму, прояву активності, турботливості, відповідальності, бажання бути корисним, що сприяє розвитку соціальної активності дитини. У першому випадку діти потребують спеціального психолого-педагогічного супроводу та допомоги, а в другому — підтримки у розвитку набутих позитивних якостей.

Окрім того, слід зазначити, що, коли батьки дітей дошкільного віку перебувають у стані тривоги, страху, тривалого напруження або відчувають інші негативні емоції/стани, це напряму позначається на загальному психологічному й фізичному стані їхніх дітей. Діти, які пережили травматичні події та почуваються в небезпеці через війну, мають розлади на комунікативному, когнітивному, психоемоційному рівнях. Це може проявлятися в домінуванні агресивної поведінки, підвищеній гіперактивності, порушеннях сну, концентрації уваги, проявах підозрілості, недовіри до знайомих та навіть близьких людей, розладах настрою, небажанні комунікувати з іншими тощо. Це все ускладнює процес нормального розвитку дитини та перешкоджає її повноцінному вихованню, освіті та соціалізації.

За таких умов істотно зростає роль психологічної служби системи освіти.

МОН України надало закладам освіти методичні рекомендації «Перша психологічна допомога. Алгоритм дій».

Для того щоб розробити ефективну програму роботи з дітьми на літній період в умовах воєнного стану, практичному психологу необхідно володіти також прийомами діагностики стану дитини. Для цього можна використати проєктивні методики («Малюнок тварини, якої не існує», «Малюнок мого настрою», «Малюнок родини» та інші). Також практичний психолог має бути спроможним аналізувати стан дитини, виявляти ознаки тривожності, використовуючи метод педагогічного спостереження, психологічні методи діагностики стану вихованця.

Діти середнього дошкільного віку ставлять багато запитань, саме тому їхній вік називають віком «чомучок». Вони можуть звертатися із запитаннями про війну, про насилля. Важливо не відвертатися, не казати «заспокойся», а уважно слухати та коротко надавати правдиву інформацію відповідно до віку дитини.

Не слід підіймати ті аспекти, про які дитина не запитує. Важливо бути відвертими, проте це не означає, що говорити потрібно все. Діти через казки вже знають, що існує добро і зло. Але все, що ви говорите, має бути правдою, інакше можна втратити довіру дитини. Відповісти «Я не знаю» теж нормально.

Важливо бути підготовленим до розмови. Інколи дорослому складно відповісти на запитання дитини. У такому разі просто скажіть, що вам потрібен час, щоб надати відповідь. Але обов’язково знайдіть час, щоб поговорити з дитиною пізніше.

Запитання в дітей дошкільного віку можуть виникати неодноразово.

Упевніть дитину в тому, що ви готові спілкуватися з нею в будь-який момент.

Діти засвоюють інформацію по-різному: кожен у своєму індивідуальному темпі.

Під час взаємодії та спілкування з дітьми важливо допомагати їм висловити свої почуття. Реакція дошкільників на травматичний стрес може бути різною.

Але спільним для всіх є те, що вони реагують ускладнено, оскільки діти не навчені реагувати на стрес, у них ще немає досвіду. І дорослим потрібно виводити дітей з цього стану. На думку фахівців, дуже важливо допомогти дітям висловити свої почуття.

На допомогу педагогічним працівникам закладів дошкільної освіти у контексті роботи з подолання кризових ситуацій та ліквідації їх наслідків в освітньому середовищі рекомендуємо Пам’ятку для керівників закладів освіти («Соціально-педагогічна та психологічна допомога сім’ям з дітьми в період військового конфлікту»: навчально-методичний посібник. — К.: Агенство “Україна”. — 2015. — 176 с.)

Для педагогічних працівників, як і для батьків вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому в стані стресу.Про окремі питання діяльності
закладів дошкільної освіти
у 2022/2023 навчальному році

Додаток до листа МОН України від 27.07.2022 № 1/8504-22

Методичні рекомендації про окремі питання діяльності закладів дошкільної освіти у 2022/2023 навчальному році

Загальні відомості

З урахуванням реалій сьогодення та дії правового режиму воєнного стану, питання щодо створення безпечного, комфортного, інклюзивного середовища для всіх учасників освітнього процесу й підвищення якості освітньої діяльності закладів дошкільної освіти (далі – ЗДО) залишаються пріоритетними і в 2022/2023 навчальному році. Окрім того, особлива увага приділяється роботі з батьками й налагодженню тісної комунікації між усіма учасниками освітнього процесу та формуванню соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку.

Питання підготовки ЗДО до початку 2022/2023 навчального року, створення безпечних умов перебування в них дітей і працівників з урахуванням збройної агресії Російської Федерації (далі – РФ) – одні з ключових і перебувають на особливому контролі Уряду.

Організація освітнього процесу в ЗДО всіх типів та форм власності здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», Положення про ЗДО, Санітарного регламенту ЗДО.

Питання організаційних аспектів діяльності ЗДО в умовах воєнного стану регулюються Законом України № 2136-IX від 15.03.2022 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а також зазначені в листах Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 02.04.2022 №1/3845-22 «Про рекомендації для працівників ЗДО на період дії воєнного стану в Україні», від 17.03.2022 № 1/3475-22 «Про зарахування до ЗДО дітей із числа внутрішньо переміщених осіб», від 22.06.2022 № 1/6887-22 «Щодо збереження мережі закладів дошкільної освіти та захисту прав їх працівників».

Звертаємо увагу, що організовувати освітній процес у закладах дошкільної освіти у 2022/2023 н. р. слід відповідно до Базового компонента дошкільної освіти (2021) (далі – Стандарт) та враховувати під час взаємодії з дітьми «Методичні рекомендації до оновленого Базового компонента дошкільної освіти».

Через ведення активних бойових дій на території України та у зв’язку з постійною міграцією населення, зокрема сімей з дітьми, рекомендуємо здійснювати першочергове зарахування дітей із числа внутрішньо-переміщених осіб (далі – ВПО) до ЗДО.

В умовах воєнного стану дуже важливою є партнерська взаємодія між закладом освіти та місцевими органами управління освітою та органами виконавчої влади, представниками Державної служби України з надзвичайних ситуацій і Національної поліції.

Вона дає змогу досягти позитивних результатів у швидкому вирішенні найактуальніших питань. Доцільно, щоб при цьому всі сторони партнерства усвідомлювали свою відповідальність за результати співпраці.

Важливо дотримуватись виконання наказу МОН від 27.05.2014 № 648 «Щодо припинення практики створення та вимагання від дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів документації та звітності, не передбаченої законодавством України» і не вимагати від керівників закладів створення зайвих документів (приміром, локального документа стратегічного розвитку закладу, розроблення та проведення моніторингу щодо оцінювання рівня розвитку дітей відповідно до вимог Стандарту тощо).

Щодо створення безпечних умов організації освітнього процесу.

В умовах воєнного стану зазнала змін і організація роботи ЗДО.

Попри жорстокий збройний наступ РФ ЗДО продовжують надавати дітям освітні послуги.

Організація освітнього процесу залежить від безпекової ситуації у кожному населеному пункті.

Рішення про відновлення діяльності та режим роботи ЗДО ухвалюють місцеві органи влади та військові адміністрації, які призначають комісії з обстеження закладів освіти на предмет готовності до організації освітнього процесу у новому навчальному році та створення безпечних умов для всіх його учасників.

МОН розроблено та направлено до керівників обласних, Київської міської державних адміністрацій, закладів вищої та фахової передвищої освіти «Інструктивно-методичні матеріали щодо порядку підготовки закладу освіти до нового навчального року та опалювального сезону з питань цивільного захисту, охорони праці та безпеки життєдіяльності».

Нагадаємо, МОН підготувало інформацію щодо особливостей організації нового 2022/2023 навчального року та рекомендації першочергових кроків із підготовки до нього.

ЗДО, які відновлюють діяльність у звичному режимі, мають ретельно підготуватися до роботи з дітьми.

З метою створення безпечних умов для всіх учасників освітнього процесу ЗДО пропонуємо запровадити різнотривалий режим роботи ЗДО (від 2 до 12 годин).

Необхідно вжити, відповідні заходи з посилення безпеки, а саме:

• обов’язкова перевірка закладів освіти та прилеглих до них територій на наявність вибухонебезпечних предметів;
• перевірка готовності систем оповіщення, зокрема, доступності оповіщення для дітей з порушеннями зору та слуху (за потреби);
• перевірка наявності у кожному закладі освіти планів евакуації та обладнаного укриття для всіх учасників освітнього процесу (із запасами води та їжі, спальних місць, засобами захисту, аптечкою тощо);
• проведення тренувань з учасниками освітнього процесу відповідно до алгоритму дій у разі оголошення сигналу повітряної тривоги або іншої надзвичайної ситуації;
• проведення з працівниками закладу занять за темами: збереження життя та здоров’я в умовах війни та надзвичайних ситуацій, надання домедичної допомоги;
• інформування батьків про створення безпечних умов для організації освітнього процесу.

З метою створення безпечних умов перебування у закладах освіти всіх учасників освітнього процесу під час воєнного стану Державною службою України з надзвичайних ситуацій розроблено рекомендації щодо організації укриття в об’єктах фонду захисних споруд цивільного захисту закладів освіти (лист ДСНС України від 14.06.2022 № 03-1870/162-2 «Про організацію укриття працівників та дітей у закладах освіти»). Зазначені рекомендації підготовлено з урахуванням вимог законодавства та досвіду організації захисту населення в умовах відбиття збройної агресії РФ.

Освітнє середовище, в якому перебувають дошкільники в нових соціальних умовах воєнного стану, має бути не лише безпечним, а й інформативним, цікавим, змістовним, стимулювати когнітивний, емоційно-ціннісний та діяльнісно-поведінковий розвиток дітей.

Облаштування внутрішнього простору приміщень укриттів має бути комфортним, містити все необхідне обладнання для організації освітнього процесу. Рекомендуємо облаштувати в укриттях різні ігрові осередки (куточок творчості, читання, тощо).

З метою залучення дітей до різних видів діяльності педагогічному колективу необхідно заздалегідь спланувати змістовий контент роботи, що відвертатиме увагу дітей від хвилювань, страхів та сприятиме зниженню тривожності. Доцільно використовувати технічні засоби навчання, дидактичні, настільно-друковані ігри, різні види театрів, шашки, шахи, залучати дітей до малювання та поробок з паперу, природного матеріалу тощо.

З метою мінімізації та запобігання виникненню посттравматичного синдрому рекомендуємо під час перебування дітей в укриттях здійснювати їх психологічний супровід.

Щодо психологічного супроводу всіх учасників освітнього процесу.

Сьогодні, в умовах війни, педагогу необхідно володіти елементарними навичками подолання тривожності, нападів панічної атаки, вміти переспрямувати увагу конкретної дитини, або дітей на позитивні явища, зацікавити їх, знайти способи піднесення їхнього настрою, знати елементарні способи розслаблення дитини у стані нервового напруження.

На допомогу педагогічним працівникам ЗДО у контексті роботи з подолання кризових ситуацій та ліквідації їх наслідків в освітньому середовищі рекомендуємо Пам’ятку для керівників закладів освіти.

Для педагогічних працівників, як і для батьків вихованців, надзвичайно важливо володіти елементарними навичками самодопомоги, психологічної допомоги дитині/дорослому у стані стресу. У цьому контексті радимо переглянути Цикл вебінарів за підтримки дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ у співпраці з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України та громадською організацією «ЛаСтрада-Україна»

Рекомендуємо працівникам ЗДО пройти безоплатний курс підвищення кваліфікації «Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу під час і після завершення воєнних дій».

Щодо формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку.

Звертаємо особливу увагу, що одним із провідних напрямів діяльності ЗДО у 2022/2023 н. р. є формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку. Важливо консолідувати зусилля педагогів і батьків для зміцнення національної ідентичності дітей як основи, яка виховує справжній патріотизм; сприяє формуванню у дітей позитивного образу своєї країни, утверджує активні позиції громадянина своєї країни, виховує ціннісне ставлення до своєї родини як частини свого народу, його історії, традицій, культури.

Зміст сучасного патріотичного виховання старших дошкільників має бути збагачений категоріями особистісної та національної гідності, реальності сприйняття соціального сучасного життя – входження в яке є неодмінною умовою соціалізації дитини, життєвого досвіду, що стає надбанням особистості та актуалізує стан постійної готовності до безпеки, милосердя та практики підтримки життя, що, в цілому, характеризує гуманістично орієнтовану поведінку дитини.

Звертаємо увагу, що у роботі ЗДО педагоги мають право обирати програми, рекомендовані МОН, згідно з переліком навчальної літератури.

За результатами онлайн-опитування щодо програмно-методичного забезпечення ЗДО, проведеного з 07.07.2022 до 14.07.2022 серед 2506 респондентів з числа педагогічних працівників ЗДО, було встановлено наступне.

77 % респондентів зазначили, що для якісної організації освітнього процесу варто використовувати одну комплексну та кілька парціальних програм. Водночас, 21,5 % зауважили, що достатньо однієї комплексної програми, а 1,5 % висловили власну думку.

Під час вибору програми практики найчастіше звертають увагу на наявність методичного забезпечення (77,8 % респондентів) та зміст програми (57,4 %).

За висновками респондентів сучасне методичне забезпечення має враховувати особливості Стандарту і потреби держави та суспільства, а також будуватися за принципами наступності й перспективності.

Враховуючи зазначене вище, рекомендуємо адміністрації ЗДО систематично інформувати педагогічних працівників про чинні програми (комплексні та парціальні) та враховувати їхню думку під час організації освітнього процесу.

Для більш детального ознайомлення з програмами радимо переглянути вебінари про чинні комплексні програми та долучитися до участі у Всеукраїнському онлайн-марафоні «Реалізація змісту Державного стандарту дошкільної освіти в парціальних програмах».

Щодо організації освітнього процесу з дітьми дошкільного віку.

Враховуючи результати основного етапу польового дослідження оцінки якості освітнього процесу в ЗДО за методикою ECERS-3, для якісного та дієвого планування роботи радимо проаналізувати освітню діяльність закладу з урахуванням чинників, які забезпечують якість освітнього процесу; виокремлюють її сильні сторони, що відповідають сучасним світовим тенденціям; висвітлюють слабкі сторони та ризики; визначають ресурсний потенціал і перспективи подальшого розвитку.

Важливий показник якості освітнього процесу в ЗДО – створення сучасного універсального дизайну, що робить його доступним, безпечним, розвивальним, орієнтованим на особистісний розвиток дитини задля реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії. У цьому аспекті пріоритетності набувають варіативні моделі організації освітнього процесу із застосуванням сучасних технологій, освітніх програм, послуг, предметно-ігрового обладнання.

Вагоме значення має дизайн оточуючого середовища. Тому вкрай важливо, щоб у вікових групах було достатньо простору для організації різних видів діяльності та вільної гри. Однією з умов, що впливає на забезпечення якості освіти, є зонування групового простору на гамірні та тихі зони, облаштування в ньому осередків за інтересами.

Одним із складників освітнього процесу ЗДО є візуальне оформлення простору, пов’язане зі світлинами дітей, їхніми мистецькими роботами, матеріалами, що відповідають тематиці дня/тижня, індивідуальним інтересам тощо. Застосування пропонованих матеріалів сприятиме формуванню в дітей мотивації до вивчення теми дня/тижня, збагаченню їхнього словника, закріпленню знань та умінь, отриманих під час активностей, розвитку дитячої творчості. Практичну значущість мають розробки педагогів щодо облаштування «Стіни, що говорять», локації «Диво-рученята», де представлені роботи дітей за темами: «Коло друзів», «Родина» тощо.

Беззаперечно важливою складовою є мовлення дітей для розвитку їх пізнавальних процесів, свідомості, формування загальної картини світу, здатності до регуляції поведінки й діяльності.

Світова практика для оцінки мовлення та грамотності дошкільнят визначає наступні параметри: допомога дітям у розширенні словника, заохочення дітей до мовлення, використання персоналом книжок у роботі з дітьми, заохочення дітей до користування книжками та знайомство з друкованим текстом. Водночас наголошуємо, що зазначені параметри, які пов’язані з книжкою, є більш продуктивними для очікуваних результатів мовленнєвого розвитку, оскільки вони безпосередньо виступають умовою для пізнавальної, дослідницької діяльності, розвитку самодіяльних сюжетно-рольових та театралізованих ігор дітей.

Окрім того, зміна акценту з питань оволодіння грамотою як процесу читання та письма на процес заохочення дітей до користування книгами знімає невиправдані вимоги батьків до вихователів щодо навчання дітей грамоти і спрямовує це завдання у початкову школу, тим самим демонструючи врахування вікових особливостей дітей дошкільного віку та зберігаючи потенціал психологічних ресурсів для більш відповідних віку завдань.

Водночас має місце проведення просвітницької роботи з налаштування педагогічних працівників на самоосвіту і саморозвиток з метою покращення якості освітнього процесу через вдосконалення особистого мовленнєвого розвитку, опанування сучасних технологій використання книжки та опрацювання літературного твору в освітньому процесі, через додаткове навчання педагогів особливостей мовленнєвої роботи з дітьми, особливо з тими, які мають особливі освітні потреби.

Окрім того, радимо враховувати вітчизняну практику класифікації різних видів діяльності, притаманних періоду дошкільного дитинства. Це – рухова, ігрова, комунікативна, мовленнєва, здоров’язбережувальна, мистецько-творча (малювання, ліплення, аплікація, конструювання, спів, танці, гра на музичних інструментах), пізнавально-дослідницька, господарчо-побутова діяльність. Дана практика організації видів діяльності враховує вікові особливості дітей та демонструє освітні завдання, формує системні професійні знання педагогів щодо підтримки та розвитку в дитини творчих, самостійних, якісно нових характеристик.

Гра – провідна діяльність дітей дошкільного віку. Саме під час гри малюки швидко у доступній формі оволодівають знаннями та уявленнями про оточуючий світ, вчаться використовувати їх на практиці і проявляють свою самостійність. Ігрова компетентність – це здатність дитини до вільної, емоційно насиченої, спонтанної активності з власної ініціативи, в якій реалізується можливість застосування наявних і освоєння нових знань та особистісного розвитку через прагнення дитини до участі в житті дорослих шляхом реалізації інтересів в ігрових та рольових діях в узагальненій формі.

В основу сучасної класифікації ігор, розробленої вітчизняними дидактами, покладено такий критерій, як ступінь активності та свободи дитини в організації ігрової діяльності.

Перша група ігор: самодіяльні вільні ігри (ігри-експериментування, сюжетно-відображувальні, сюжетно-рольові, режисерські, театралізовані).

Друга група: ігри, що організовані за ініціативою дорослих з метою навчання (сюжетно-дидактичні, дидактичні (словесні, з іграшками, настільно-друковані), рухливі, конструктивно-будівельні) або з метою організації дозвілля (інтелектуальні, карнавальні, обрядові, драматизації, хороводи, ігри-естафети).

Педагогічним працівникам необхідно створити умови для повноцінної участі дитини в усіх видах ігор (як самостійних, так і ініційованих дорослим), що забезпечує «запуск» механізмів вільної самодіяльної творчої гри, під час якої розквітає самостійність, ініціативність, креативність, свобода вибору та життєві цінності дитини.

Під час проведення творчої гри дорослому слід розмовляти з дітьми, долучатися до гри через другорядні ролі, не беручи при цьому на себе провідну роль, обговорювати ролі, заохочувати до нових сюжетних ліній, спираючись на нещодавно отримані враження від екскурсій, знайомства з людьми різних професій тощо.

Рекомендуємо поступово вводити у рольові ігри елементи друкованих текстів, цифри, що є надзвичайно значущим для опанування дітьми елементарних математичних залежностей і відношень: в обговоренні цінників у меню, при вході в кафе або купівлі продуктів у супермаркеті, вимірюванні відрізу тканини кравцем для пошиття лялькового одягу.

Доцільно інтегрувати ігрову діяльність з усіма іншими видами, зокрема, дослідницькою. Радимо мотивувати дітей під час вільної гри або групових занять самостійно користуватися допоміжними матеріалами.

Окрім того, рекомендуємо здійснювати позитивну взаємодію з дітьми під час вільної гри, що передбачає відсутність надмірної ініціативи, опіки (не грати за дітей, не створювати замість них ігровий простір), бути готовим не лише прийняти дітей у свою діяльність, а й відгукнутися на їхню ігрову пропозицію, створювати безпечний процес партнерства, підтримки інтересів та ігрових дій, давати своєчасні репліки і питання, які допомагають дітям зорієнтуватися та направити свої дії.

Більшість часу впровадження освітнього процесу має відбуватись індивідуалізовано і полягати у забезпеченні вихователем індивідуальної зони творчого розвитку дитини, що дозволяє їй на кожному етапі створювати освітню продукцію, спираючись на свої індивідуальні якості та здібності. Під час періодів вільної гри дітям необхідно забезпечувати вільний доступ до великої кількості матеріалів, іграшок та обладнання, яке вони можуть використовувати на власний розсуд.

Також необхідно більше уваги приділяти впродовж дня індивідуальним формам взаємодії дітей, стимулювати та мотивувати спілкування дітей одне з одним, допомагати висловлюватися та коментувати свою діяльність, розвивати розумові навички та ініціативи.

Отже, характеристика різних видів діяльності дітей дошкільного віку, які традиційні для українського дошкілля та відображені у вимогах Стандарту, є продуктивними з доведеною ефективністю. Вони спрямовані на досягнення освітніх результатів (компетентностей) з урахуванням вікових особливостей дошкільників, забезпечують неперервність здобуття освіти впродовж життя та реалізують принцип наступності між дошкільною освітою та Новою українською школою.

Усі рекомендації і висновки з питань проведення навчально-пізнавальної діяльності зводяться до інтеграції різних видів діяльності та зміни форм організації дітей у малих підгрупах та індивідуально.

Педагог залишається центральною фігурою, що забезпечує якість освіти в дошкільному закладі.

Професійна підготовка педагогічних працівників до роботи з дітьми дошкільного віку передбачає не тільки формування відповідних знань, а, головне, формування особистісних якостей, які демонструють пластичність і мобільність професійних дій, здатність до збільшення різних варіантів запитань, які забезпечують активність дітей. Важливо формувати у педагогів ЗДО нові навички та цінності, які стосуватимуться переходу від фронтальних форм роботи педагогічних працівників з дітьми до можливості вільного вибору дітьми видів діяльності, залучення спеціалістів до діяльності дітей в осередках групи чи на прогулянкових майданчиках для спокійного і невимушеного плину дитячого життя. Це спрямовує зусилля педагогічних працівників на формування відповідних професійних компетентностей, які затверджено у професійних стандартах, та визначають вимоги щодо підвищення рівня підготовки фахівців для освітнього сектору «Дошкільна освіта» в закладах вищої освіти з підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників через збагачення досвіду організації різних видів навчально-пізнавальної діяльності з дітьми в малих групах та індивідуально. Вони демонструють сформованість у педагогів особистісної мобільності, оперативності, креативності у виборі форм та методів роботи залежно від ситуативних освітніх завдань.

Щодо реалізації освітнього процесу в ЗДО з використанням дистанційної форми здобуття освіти.

В умовах сьогодення організація освітнього процесу повинна відбуватися з урахуванням безпекової ситуації за допомогою очної, дистанційної або змішаної форми роботи.

У процесі організації освітньої діяльності в дистанційному форматі слід звернути особливу увагу на такі аспекти:

• організація навчання педагогічних працівників щодо дистанційної роботи з дітьми та надання їм методичної підтримки;
• забезпечення педагогів необхідним обладнанням та доступом до інтернету;
• організація психолого-педагогічної підтримки та супровід усіх учасників освітнього процесу;
• систематичність організації освітнього процесу з дітьми раннього та дошкільного віку.

Бажано використовувати синхронне і асинхронне навчання.

Синхронне навчання – це процес, коли відбувається онлайн-заняття, а асинхронне – коли вихователь записує відеозаняття або записує, наприклад, мотиваційне відео і передає його батькам для самостійного опрацювання дітьми. Якщо дитина не може самостійно опрацювати наданий матеріал, то батьки опрацьовують його разом із дитиною.

В умовах запровадження дистанційної форми організації освітнього процесу батьки мають стати партнерами педагогічних працівників. Тобто перша робота має здійснюватися саме з ними, а вже далі з їхніми дітьми.

Особливу увагу треба звернути на організацію дистанційної освіти дітей з особливими освітніми потребами (далі – діти з ООП).

Рекомендуємо здійснити перехід від прямої моделі надання освітніх послуг до тренерську: вихователь переважно консультує батьків дитини з ООП щодо того, як її розвивати, як правильно заспокоїти, як впоратися з агресією чи істерикою тощо.

Педагог безпосередньо не має контакту з дитиною з ООП, але через батьків може продовжити її розвиток та освіту.

Рекомендуємо використовувати у роботі матеріали, розміщенні на сайті МОН:

• рубрику «Сучасне дошклілля під крилами захисту»;
• платформу розвитку дошкільнят «НУМО»;
• поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;
• поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;
• інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;
• хрестоматію для дітей дошкільного віку «Моя країна – Україна» з національно-патріотичного виховання.

Щодо організації роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

В умовах воєнного стану значна кількість дітей з ООП була тимчасово переміщена до інших регіонів України. Наразі в жодному куточку України внаслідок збройної агресії РФ діти з ООП не почуваються в безпеці через відсутність належних умов для здобуття освіти. Також, збільшилося навантаження на батьків і заклади, які частково виконують функцію прихистку для внутрішньо переміщених осіб.

З метою забезпечення права осіб з ООП на здобуття освіти в умовах воєнного стану Кабінетом Міністрів України було внесено низку змін до нормативно-правових актів, які регулюють організацію освітнього процесу для таких дітей. Листом МОН від 15.06.2022 № 1/6435-22 «Щодо забезпечення освіти осіб з особливими освітніми потребами» надано роз’яснення про зазначені вище зміни, з урахуванням яких має здійснюватися організація освіти дітей з ООП у новому навчальному році.

Крім того, про нові умови організації освітнього процесу для дітей з ООП, які навчаються в інклюзивних групах, у період воєнного стану викладено у Методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти в літній період.

Однак, зважаючи на значну кількість звернень, що надходять до Міністерства освіти і науки України, необхідно акцентувати увагу на окремих моментах. Зокрема, відповідно до пункту 2 Порядку організації діяльності інклюзивного навчання у закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 530 (далі – Порядок), на підставі заяви одного з батьків (інших законних представників) дитини з ООП та висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини, наданого інклюзивно-ресурсним центром (далі – ІРЦ), керівник ЗДО утворює інклюзивну групу та організовує інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, рекомендованого ІРЦ.

Рівні надання підтримки в освітньому процесі дітям з ООП в ЗДО, критерії їх визначення та умови їх забезпечення встановлюються відповідно до додатка 2 до Порядку. Рівні підтримки залежать від потреби дитини, а не від її порушення/ розладу/діагнозу.

Звертаємо увагу, що визначення рівня підтримки фахівцями ІРЦ, зазначеного у висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, здійснюється для всіх осіб, які проходять таку оцінку.

Водночас надання підтримки відповідно до визначеного рівня відбувається тільки тоді, коли особа з ООП здобуває освіту в інклюзивній групі закладу дошкільної освіти.

Дітям дошкільного віку, у яких під час навчання в ЗДО виявлено труднощі (їх помітив вихователь, вони незначні і закладу вистачить власних зусиль для їх подолання), за рішенням закладу може надаватись підтримка першого рівня. Для цього, за письмовою заявою батьків або інших законних представників дитини, керівник закладу створює команду психолого-педагогічного супроводу, яка визначає обсяг такої підтримки.

Якщо ж зусиль ЗДО буде недостатньо і дитині потрібна буде спеціальна допомога, заклад рекомендує батькам звернутись до ІРЦ для проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини (пункт 6 Порядку).

Також пунктом 6 Порядку передбачено, що на підставі рішення команди психолого-педагогічного супроводу, зафіксованого у протоколі про потребу підтримки першого рівня, складається індивідуальна програма розвитку.

Вивчення наявних компетенцій у здобувачів дошкільної освіти, що реалізується на рівні закладу освіти, здійснюється командою психолого-педагогічного супроводу та передбачає аналіз здатності особи навчатися, її поведінку в колективі, спостереження за психоемоційним станом дитини та проявами девіантної поведінки.

Перший рівень підтримки – це перший крок до інклюзивного навчання. Діти, яким надається підтримка першого рівня не являються такими, що перебувають на інклюзивному навчанні (додаткове фінансування не передбачається, інклюзивна група не створюється).

У випадках же з ІІ по V рівнів підтримки завжди створюється інклюзивна група і забезпечуються певні умови інклюзивного навчання.

На допомогу фахівцям ІРЦ, керівникам та педагогічним працівникам ЗДО, МОН та Інститутом спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України за підтримки Представництва ЮНІСЕФ в Україні розроблено Методичні рекомендації щодо визначення освітніх труднощів та рівнів підтримки у дітей раннього та дошкільного віку (лист МОН від 08.06.22 № 4/1196-22), у яких прописано:

• алгоритм визначення категорій освітніх труднощів у дітей з ООП раннього й дошкільного віку та порядок забезпечення їх підтримки в закладі дошкільної освіти;
• маркери для визначення освітніх труднощів (рівнів) у дітей раннього віку (2-3 років) та дошкільного віку (3-6 років);
• опитувальник для визначення І рівня підтримки здобувача дошкільної освіти;
• діагностичний мінімум для визначення рівнів підтримки у дітей раннього віку (2-3 років) та дошкільного віку (3-6 років);
• картки досягнень дошкільників та інші матеріали, які стануть у нагоді не лише педагогічним працівникам, але й батькам.

Особистісно орієнтоване спрямування освітнього процесу дітей з ООП забезпечує асистент вихователя, посадові обов’язки якого визначаються його посадовою інструкцією, що затверджується керівником закладу освіти відповідно до вимог законодавства. Фінансування (відповідно до додатку 1 Порядку), починаючи з другого рівня, передбачає оплату послуг асистента вихователя.

Звертаємо увагу на недопущення примусового звільнення асистентів вихователів, скорочення їх посад. Неприпустимим є здійснення тиску на батьків дітей з ООП та відмова в організації інклюзивного навчання, примушування їх змінити заклад освіти, форму чи вид здобуття освіти.

Нагадуємо, що відповідно до пункту другого статті 55 Закону України «Про освіту» батьки (інші законні представники) дитини можуть обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти.

Відповідно до пункту 9 Порядку за рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою одного з батьків або іншого законного представника дитини ЗДО забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з ООП.

Допуск асистента дитини до ЗДО здійснюється відповідно до наказу МОН від 17.11.2021 № 1236 «Про затвердження Умов допуску асистента учня (дитини) до освітнього процесу для виконання його функцій та вимог до нього», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2022 року за №73/37409.

Щодо зарахування дітей до спеціальної групи/закладу дошкільної освіти, то необхідно зазначити, що відповідно до пункту 32 Положення про інклюзивно-ресурсний центр (далі – Положення про ІРЦ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 545, у разі встановлення фахівцями ІРЦ наявності в особи особливих освітніх потреб висновок про комплексну оцінку розвитку особи є підставою для зарахування до спеціальних груп (з урахуванням особливостей розвитку особи).

Звертаємо увагу, що під час організації освітнього процесу в спеціальній групі/закладі не враховуються рівні підтримки, передбачені для організації інклюзивного навчання.

Окрім того, змінами до пункту 34 Положення про ІРЦ розширено перелік підстав для проведення повторної комплексної оцінки, зокрема:

• за ініціативи батьків (інших законних представників) особи з особливими освітніми потребами;
• за ініціативи особи, що подавала заяву відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» з метою проведення моніторингу розвитку особи, але не частіше ніж раз на рік;
• рекомендації команди психолого-педагогічного супроводу особи з особливими освітніми потребами закладу освіти або фахівців інклюзивно-ресурсних центрів з метою проведення моніторингу розвитку особи (за згодою батьків).

Положенням про ІРЦ передбачено розширення переліку осіб, які можуть подавати заяву до ІРЦ на проведення комплексної оцінки, в тому числі повторної, отримувати висновок про комплексну оцінку, звертатися та отримувати консультації фахівців ІРЦ, а саме додалися особи, які визначені частиною четвертою статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Особливо вразливими до страшних подій, що відбуваються в Україні внаслідок збройної агресії РФ, є діти з порушеннями інтелектуального розвитку.

Слід пам’ятати, що такі діти мають обмежені можливості пізнавальної діяльності, тому не можуть швидко та правильно реагувати та обробляти інформацію з навколишнього середовища. Через це важливо надавати таким дітям необхідну підтримку та допомогу, враховуючи максимально їхні інтелектуальні можливості, щоб мінімізувати у них наслідки психологічної травми.

На сайті Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України розміщено пам’ятки рекомендаційного характеру для підтримки та екстреної допомоги дітям з ООП, які містять певний алгоритм дій при стресі чи інших нервово-психічних розладах у дітей.

Щодо атестації педагогічних кадрів.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про дошкільну освіту» (далі – Закон), педагогічний працівник закладу дошкільної освіти – особа з високими моральними якостями, яка має вищу педагогічну освіту за відповідною спеціальністю та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, забезпечує результативність та якість роботи, а також фізичний і психічний стан якої дозволяє виконувати професійні обов'язки.

Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі – Типове положення), передбачає можливість присвоєння кваліфікаційних категорій педагогічним працівникам, які не мають відповідної педагогічної освіти, але мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

Зокрема, така можливість визначена пунктами 3.26 та 4.10 Типового положення, при цьому, обов’язковою умовою має бути наявність у педагогічного працівника іншої повної вищої освіти та проходження курсів підвищення кваліфікації на посаді, яку займає працівник.

Зважаючи на зміни у Законі, якими скасовано обов’язкову відповідну педагогічну освіту для педагогічних працівників ЗДО, вихователь, який має вищу освіту зі ступенем спеціаліст, магістр, може атестуватися із встановленням кваліфікаційних категорій.

Пунктом 4.7 Типового положення передбачено, що присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно, крім випадків, зазначених у пункті 4.8.

Педагогічні працівники, які не мають повної вищої освіти, й працюють на посадах педагогічних працівників, після отримання відповідної повної вищої освіти атестуються на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії» за наявності стажу роботи на педагогічній посаді не менше двох років; «спеціаліст першої категорії» – не менше п’яти років; «спеціаліст вищої категорії» – не менше восьми років.

Критерієм для присвоєння кваліфікаційних категорій є відповідність працівника вимогам, встановленим пунктами 4.3-4.6 Типового положення.

Відповідно до пунктів 5.3-5.4 Типового положення педагогічне звання «старший вихователь» може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.

Педагогічним працівникам, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, можуть присвоюватися педагогічні звання «вихователь-методист» (для музичних керівників, інструкторів з фізкультури та вихователів дошкільних навчальних закладів), «старший вихователь», якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років та якщо вони мають найвищий тарифний розряд.

Згідно з пунктом 1.9. Типового положення педагог має право на проходження позачергової атестації з метою підвищення кваліфікаційної категорії, що може проводитися не раніш, як через два роки після присвоєння попередньої (наприклад, педагог пройшов атестацію у 2021 році, то писати заяву повинен до 10 жовтня 2022 з атестацією у березні – квітні 2023 року).

Відповідно до пункту 3.27 Типового положення за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації. Керівник закладу має право прийняти на посаду вихователя ЗДО працівника з вищою педагогічною освітою та зберегти йому присвоєну раніше кваліфікаційну категорію (тарифний розряд).

Звертаємо увагу, що адміністрація ЗДО повинна бути зацікавлена у підвищенні фахової майстерності педагогічних працівників та їх успішному проходженню атестації.

Застерігаємо щодо неправомірних дій керівників закладів про вимогу здобуття педагогом другої вищої педагогічної освіти (відповідної) та вчинення перешкод для підвищення кваліфікаційної категорії та присвоєння педагогічного звання.

Щодо діяльності центрів професійного розвитку педагогічних працівників.

Основним завданням діяльності центрів професійного розвитку педагогічних працівників (далі – ЦПРПП) є передусім сприяння професійному розвитку, психологічна підтримка й консультування педагогічних працівників.

Рекомендуємо ЦПРПП систематично здійснювати інформаційну та роз’яснювальну роботу, надавати консультаційну допомогу, підтримку щодо планування й розроблення траєкторії професійного розвитку педагогічних працівників, надавати їм організаційно-методичні послуги у питаннях впровадження провідних технологій в освітній процес, розроблення документів ЗДО, використання інноваційних підходів у просвітницькій діяльності.

Розв’язати найскладніші питання, з якими стикаються педагоги дошкілля, можна завдяки об’єднанню педагогічних працівників для навчання, обміну досвідом і колегіального вибудовування траєкторії професійних дій.

Щодо організації роботи з батьками.

Налагодження комунікації з усіма учасниками освітнього процесу одне з пріоритетних завдань закладу під час дії правового режиму воєнного стану.

Враховуючи вікові особливості дітей дошкільного віку, ключовою передумовою налагодження ефективного та дієвого освітнього процесу є партнерська взаємодія між батьками та педагогічним колективом.

ЗДО за допомогою сайту може організувати взаємодію всіх учасників освітнього процесу, створити віртуальну бібліотеку, своєрідний банк освітніх ресурсів, постійно оновлювати і поповнювати інформаційне наповнення сайту, використовувати ресурси онлайн-освіти, забезпечити залучення тимчасово переміщених дітей та їхніх сімей до різних програм з дошкільної освіти.

Оскільки форма організації освітнього процесу у ЗДО залежить від безпекової ситуації у кожному регіоні, комунікація має здійснюватися з урахуванням локації дітей (удома, у бомбосховищі, в умовах зовнішньої або внутрішньої міграції, у закладі дошкільної освіти, з батьками, вихователями, опікунами, волонтерами тощо) і орієнтуватися на виконання різних завдань, як-от:

• інформування сімей, що евакуйовані з небезпечних територій і можуть долучитися до освітнього процесу за місцем тимчасового проживання;

• надання інформації щодо можливості використання приватних освітніх платформ із безкоштовним доступом до освітніх послуг з метою залучення дітей до освітнього процесу;
• сприяння тимчасовому долученню дітей до освітнього процесу в ЗДО в зарубіжних країнах на період воєнних дій, організація індивідуальних консультацій із фахівцями (практичними психологами, психотерапевтами, медичними працівниками, юристами та ін.);
• психологічний супровід дітей та їхніх батьків у кризовому стані (в умовах евакуації, під час перебування у бомбосховищах, у медичних закладах, прихистках, під час перетину кордону тощо).

Задля забезпечення ефективності комунікації з батьками, вихователями й усіма задіяними в освітньому процесі, рекомендовано обрати оптимальні для виконання кожного конкретного завдання канали комунікації.

У складних умовах корисними можуть бути сервіси та інструменти комунікації в онлайн-режимі, а саме:

• розміщення на сайті ЗДО рекомендацій для батьків щодо роботи з дітьми, відповідно до їхнього віку;
• створення спільнот із батьками, вихователями, психологами, тощо в соціальних мережах Viber, Telegram, WhatsAppта з використанням електронних платформ Zoom, GoogleMeet, GoogleClassroom, Microsoft Teams з метою надання інформаційно-освітніх та психолого-педагогічних послуг тощо.

Щодо особливостей організації харчування в ЗДО.

Організація харчування у ЗДО здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 305 «Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку» (із змінами) з дотриманням норм харчування, вимог санітарного законодавства, законодавства про безпечність та окремих показників якості харчових продуктів.

Засновник та директор ЗДО можуть вибрати найефективнішу модель організації харчування: постачальником харчових продуктів та/або послуг з харчування (кейтеринг або аутсорсинг), або приготування їжі власними силами закладу.

У ЗДО кейтеринг застосовується в разі відсутності харчоблоку, а також, як виняток.

Організація кейтерингу допускається на час проведення ремонтних робіт (реконструкції, капітального ремонту тощо) харчоблоку закладу та ремонту чи придбання технологічного обладнання, що використовується на харчоблоці такого закладу.

Дозволяється перебування дітей у ЗДО без організації харчування упродовж терміну до чотирьох годин.

При цьому, радимо забезпечити кількаденний запас продуктів тривалого зберігання. Також необхідно подбати про запас продуктів для дітей з особливими дієтичними потребами.

Рекомендований перелік: свіжі фрукти; сушені фрукти, ягоди; хлібці; борошняні кулінарні вироби, печиво з вмістом цукрів не більше 5 грамів на 100 грамів печива; пастеризовані соки; пастеризоване молоко; молоко безлактозне або рослинні напої; батончики: білкові, злакові, фруктові; чай.

Кроки безпеки: не використовуйте продукти, у якості яких сумніваєтеся (пам’ятайте: за відсутності електропостачання продукти, що зберігаються за низьких температур у холодильнику, можуть стати небезпечними); зберігайте їжу в закритих контейнерах; тримайте в чистоті посуд для приготування та споживання їжі; не споживайте їжу, яка була забруднена, а також ту, що перебувала за кімнатної температури протягом двох годин або більше, має незвичний запах, колір або текстуру; використовуйте кип’ячену або бутильовану питну воду.