Медичне обслуговування в закладі дошкільної освіти здійснюється відповідно до:

· Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 34);

· Наказу МОЗ України від 24.03.2016 №234 "Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів";

· Спільного наказу МОН та МОЗ України від 17.04.2016 №298/227 "Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах" (із змінами);

· Спільного наказу МОН та МОЗ України від 30.08.2005 № 432/496 "Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі";

· Постанови кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №826 "Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах";

· Положення про дошкільний навчальний заклад (п. 30 – 32, 40);

· Статуту дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу № 41 «Дударик» Черкаської міської ради.

В закладі діти забезпечені постійним медичним обслуговуванням на безоплатній основі.

Медичне обслуговування дітей здійснюється штатним медичним персоналом:

- сестра медична старша – Бреус Наталія Володимирівна.

Міністерство освіти і науки України рекомендує:

ВАКЦИНОВАНА ГАРНЮНЯ – ЧАТБОТ ПРО ВАКЦИНАЦІЮ ДІТЕЙ

Відтепер все про планову вакцинацію розповість чатбот «Вакцинована гарнюня» від ЮНІСЕФ. За допомогою онлайн-помічника можна швидко дізнатись про основні щеплення для дітей та дорослих за календарем профілактичних щеплень в Україні, а також про види вакцин та їхніх виробників.

У чатботі також є інформація і про небезпеки хвороб, від яких потрібен захист малечі: правець, кашлюк, кір, поліомієліт, гепатит B, туберкульоз, дифтерія тощо. Крім цього, «Вакцинована гарнюня» порадить, як організувати безпечний візит на вакцинацію під час пандемії COVID-19.

Чатбот працює у тестовому режимі. Щоби почати користування, переходьте за відповідними посиланнями:

Як вберегтися від харчового отруєння влітку.

Серпень в усіх регіонах України видався доволі спекотним, реєструються ексремально високі температури повітря. Така погода протримається ще щонайменше декілька днів.

Як допомогти організму витримати спеку і всі ризики,які несе з собою цей період? Як вберегтися від кишкових інфекцій та харчових отруєнь?

Найперше, що таке харчове отруєння? Харчове отруєння – це захворювання, викликане вживанням зараженої їжі. Інфекційні організми, включаючи бактерії, віруси, або їх токсини є найпоширенішими причинами харчових отруєнь. Дедалі більше людей зустрічаються з цією проблемою, адже в спеку дуже складно зберегти продукти у свіжому вигляді. А зіпсовані продукти – це основна причина отруєння.

Симптоми харчового отруєння залежать від джерела забруднення. Більшість видів харчового отруєння викликають одну або кілька з наступних ознак та симптомів:

• нудота;

• блювання;

• водяниста чи кривава діарея;

• біль у животі та судоми;

• висока температура, жар.

Такий симптом отруєння, як блювання, може відбуватися понад 15 разів на добу, а при діареї виділення мають водянистий характер і часто містять кров та слиз.

Ознаки та симптоми можуть виявитися через кілька годин після вживання зараженої їжі або через кілька днів або навіть тижнів. Хвороба, викликана харчовим отруєнням, зазвичай триває від кількох годин до декількох днів.

Що робити при отруєнні?

Якщо ви відчуваєте будь-які з наступних ознак або симптомів, негайно зверніться за медичною допомогою:

• часті епізоди блювання та нездатність утримувати рідини;

• кров'янисте блювання або діарея;

• діарея понад три дні;

• сильний біль чи спазми у животі;

• температура вище 38 °C;

• ознаки або симптоми зневоднення - надмірна спрага, сухість у роті, мале сечовипускання або його відсутність, сильна слабкість, запаморочення або непритомність;

• неврологічні симптоми, такі як нечіткість зору, м'язова слабкість та поколювання в руках.

При отруєнні їжею у легкій формі впоратися з харчовим отруєнням можна і в домашніх умовах.

Перша допомога при отруєнні їжею.

Основні принципи першої допомоги за будь-яких видів отруєнь полягають у тому, щоб позбутися харчового отруєння.

Потрібно промити шлунок: варто випити 1-2 літри кип'яченої води (теплої), додавши до неї соди (1 ст.л. на 1 л води). Повторити процедуру потрібно 2-3 рази. Маленьким дітям шлунок можна промивати виключно в лікарні через зонд, тому в такому разі потрібно відразу звертатися за медичною допомогою.

Також рекомендується прийняти ентеросорбенти. Цей вид препаратів слід приймати після промивання шлунка, що зменшить концентрацію токсинів у кишківнику. Перед вживанням препарату бажано проконсультуватися з лікарем та прочитати інструкцію до цих ліків.

Найбільш небезпечним симптомом харчового отруєння є зневоднення – результат блювання та проносу.

Симптоми зневоднення:

• знижений артеріальний тиск;

• блідість шкіри;

• сухість в роті;

• прискорений пульс та дихання.

Для боротьби зі зневодненням хворому потрібно кожні 10-20 хвилин пити трохи води. Можна використовувати зелений або чорний чай (неміцний) та негазовану мінеральну воду.

Профілактика харчових отруєнь

Щоб запобігти харчовим отруєнням, рекомендуємо такі заходи профілактики:

• Частіше мийте руки, посуд та робочі поверхні. Ретельно мийте руки теплою водою з милом до та після обробки чи приготування їжі. Використовуйте гарячу мильну воду для миття посуду, обробних дощок та інших поверхонь, якими ви користуєтесь.

• Зберігайте сирі продукти окремо від готових продуктів. При покупці, приготуванні їжі або зберіганні продуктів тримайте сире м'ясо, птицю, рибу окремо від інших продуктів. Це запобігає перехресному забрудненню.

• Готуйте продукти до безпечної температури. Найкращий спосіб дізнатися, чи приготовлені продукти до безпечної температури — це використовувати харчовий термометр. Ви можете вбити шкідливі організми у більшості продуктів, приготувавши їх до потрібної температури.

• Будьте обережні з продуктами, що швидко псуються. Швидко охолоджуйте або заморожуйте продукти, що швидко псуються - протягом двох годин після їх купівлі або приготування.

• Безпечно розморожуйте продукти. Не розморожуйте продукти за кімнатної температури. Найбезпечніший спосіб розморозити продукти – розморозити їх у холодильнику. Якщо ви розігріваєте заморожені продукти в режимі «розморожування», обов'язково приготуйте їх відразу.

• Викиньте, якщо вагаєтесь. Якщо ви не впевнені, що їжа була приготовлена, подана або зберігалася безпечно, викиньте її. Якщо їжа виглядає несвіжою або має запах, краще її не їсти. Їжа, залишена при кімнатній температурі занадто довго, може містити бактерії або токсини, які неможливо знищити при приготуванні. Не пробуйте їжу, в якій ви не впевнені, просто викиньте її.

Завжди потрібно пам’ятати, що хворобі легше запобігти, ніж її лікувати.

Бережіть себе та своїх близьких !Будьте здорові!

Завідувач відділення епіднагляду та

профілактики неінфекційних захворювань

Богородчанського відділу

Івано-Франківського районного відділу

ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Лілія КОНЦУР

Найхарактерніші дитячі захворювання

Звичайно, діти не до кінця усвідомлюють небезпеку інфекційних захворювань і, нехтуючи правилами особистої гігієни, часто хворіють на хвороби, які умовно можна назвати дитячими інфекціями. Крім того, це явище спричинюється ще й тим, що дитячий організм менш багатий на антитіла, ніж організм дорослої людини, у якої вже є стійкий імунітет.

Отже, найпоширенішими інфекційними захворюваннями серед дітей є кір, краснуха, розеола, вітряна віспа, коклюш, паратиф та інші.

Кір. Інкубаційний період — 9—16 днів. Починається захворювання як простуда у тяжкій формі, що має тенденцію до посилення. Очі червоніють і сльозяться. У дитини спостерігається сильний і сухий кашель. Температура підвищується з кожним днем, приблизно на четвертий день за вухами з'являються рожеві плями, які згодом поширюються на обличчя і все тіло. Плями з часом набувають темного забарвлення. Температура залишається високою, доки плями вкривають все тіло, а потім вона поступово починає знижуватися.
Якщо температура залишається високою, то слід думати про ускладнення хвороби. Ускладненнями можуть бути бронхіт, пневмонія, вушні абсцеси тощо. Доки тримається висока температура, дитина не має апетиту і може їсти тільки рідку їжу. Якщо світло дратує дитину, слід зашторити вікна. Раніше вважалося, що світло сприяє розвиткові кору, але тепер встановлено, що це не так. У кімнаті має бути тепло. Не можна допускати до дитини людей з ознаками простуди, оскільки саме мікроби є причиною ускладнень. Полегшити перебіг захворювання можна своєчасним введенням гамма-глобуліну, дія якого триває близько двох тижнів.

/Files/images/34.png/Files/images/35.png


Краснуха. Інкубаційний період — 12—20 днів. Ознак простуди майже немає. Може спостерігатися лише почервоніння у горлі. Температура рідко коли перевищує 38,5 °С і дитина може почуватися нормально. В перший день захворювання з'являється сип, який має вигляд плоских рожевих плям, які потім стають блідішими і зливаються, так що тіло має вигляд одного суцільного запалення. Найхарактерніший показник краснухи — сильне збільшення і запалення лімфатичних вузлів за вухами і на шиї. Вони можуть набрякати ще до виявлення ознак захворювання.

Краснуха небезпечна також для жінок на перших трьох місяцях вагітності, оскільки це може негативно вплинути на плід. За тиждень краснуха проходить, якщо не з'являються ускладнення. Лікувальні заходи призначає лікар-інфекціоніст.

Розеола. Менш розповсюджене інфекційне захворювання, трапляється у віці 1—3 роки. Інкубаційний період триває кілька днів, після чого температура швидко підвищується, але дитина не виглядає дуже хворою. Інколи в перші дні можуть спостерігатися судоми. Через 2—3 дні температура знижується до нормальної і з'являється сип, схожий на сип під час захворювання на кір. Ще через 2 дні сип зникає. Дитина в цей період може бути капризною. Можливість ускладнень виключена.

Вітряна віспа. Інкубаційний період — 10—12 днів. Першою ознакою захворювання є виникнення прищиків на обличчі і тілі. Біля основи прищиків шкіра червона. Згодом вони лопаються і утворюється кірочка, а нові з'являються протягом чотирьох днів. У дорослих дітей може бути головний біль і загальна слабкість за день до появи віспин. Маленька ж дитина не помічає таких симптомів. Спочатку температура тримається в нормі, а потім підвищується. Віспини, як правило, сверблять.
Дитину тримають у ліжку протягом появи нових віспин. Свербіння можна частково зняти теплою ванною, в якій розчинено соду чи розчинний крохмаль. Зривати кірочку з пухирів неприпустимо. Хворого ізолюють до п'ятого дня від появи останньої віспини. Засохлі кірочки віспин не заразні.

Коклюш. Інкубаційний період — 5—14 днів. Першого тижня у дитини з'являється нежить і сухий кашель. Нежить згодом проходить, а кашель залишається. Тільки наприкінці другого тижня може з'явитися підозра на коклюш. Спостерігається судорожний кашель (8—10 раз на одному диханні), після тривалих нападів кашлю може початися блювання. Сильний кашель на початку першого тижня свідчить про те, що дитина захворіла на коклюш. Це захворювання може тривати від 4 тижнів до 2—3 місяців і становить надзвичайну небезпеку, особливо для дітей віком до двох років. Головна небезпека у загальному виснаженні організму й ураженні нервової системи. Більшість дітей відчувають себе краще, якщо в приміщенні прохолодно, але слід уникати переохолодження. Карантин триває протягом двох тижнів від зменшення кашлю. Якщо з хворим контактувало немовля, останньому слід негайно зробити ін'єкцію проти коклюшу, оскільки для немовляти коклюш так само небезпечний, як і чума.

Паратиф. Інкубаційний період — 11—23 дні. Це захворювання слинних залоз, які розташовані у впадині біля мочки вуха. Спочатку запалена залоза заповнює впадину, а потім набрякає увесь бік шиї. Дитина скаржиться на біль біля вуха і у горлі за день до появи пухлини. Температура спочатку невисока, але вона може піднятися на 2 — 3 день. Паратиф у середньому триває до 7—10 днів. Слід пам'ятати, що у хлопчиків у період статевого дозрівання інфекція може пошкодити одне чи обидва яєчка, а це може бути причиною безпліддя. Паратиф — заразне захворювання і, як вважає більшість спеціалістів, на нього можна перехворіти два рази.

Дитину тримають у ліжку, доки не спаде набряк на шиї. Деякі діти не можуть їсти кислі продукти, оскільки це подразнює запалені залози, але інші із задоволенням їдять лимони, що вкрай важливо для підвищення опірності організму. Необхідна обов'язкова консультація лікаря щодо засобів лікування і вкрай важливо правильно встановити діагноз, оскільки звичайне запалення лімфатичних вузлів, які розташовані поруч із слинними залозами, потребує зовсім іншого лікування.

Скарлатина. Інкубаційний період — 7—8 днів. Починається вона найчастіше запаленням зіва, блюванням, високою температурою, головним болем. Через 1—2 дні на теплих, вологих ділянках шкіри — в промежині, пахвинних ямках — виникає сип, який має вигляд однорідного почервоніння. Потім сип може поширитися на інші ділянки тіла, але навколо рота шкіра завжди залишається блідою. Горло дуже червоне. Починає червоніти і язик.

Скарлатина спричинюється стрептококовою інфекцією, дитина може її отримати від людей, що хворіють на ангіну, чи просто від носіїв стрептококів. Нагляд лікаря повинен забезпечуватися протягом усього періоду хвороби. Слід повідомляти про всі нові симптоми, як то: пухлини на шиї, червона сеча, біль у суглобах, повернення високої температури тощо. Крім того, підступність хвороби полягає у виникненні ускладнень уже після того, як дитина повністю одужала. Причина — переохолодження організму протягом 10—15 днів після зникнення останніх симптомів.

Дифтерія. Інкубаційний період — 5—8 днів. Дуже небезпечне захворювання, яке можна попередити. Якщо дитина одержала три ін'єкції проти дифтерії в перший рік життя, а потім додаткові щеплення в один рік і кожні наступні три роки, вона практично захищена від захворювання на дифтерію. Хвороба починається із загальної слабкості, почервоніння у горлі і високої температури. На мигдаликах утворюються білі плями, які можуть поширитися на все горло. З'являється кашель, утруднюється дихання. Як правило, дигину у разі підозри на дифтерію госпіталізують.

Поліомієліт. Інкубаційний період — 1—2 тижні. Епідемії найчастіше спостерігаються влітку та восени. Захворювання починається, як і більшість інших інфекцій, з головного болю, високої температури. Може спостерігатися блювання, запор чи пронос. У тяжких випадках може настати параліч кінцівок. Лікарі вважають, що переохолодження та перевтома роблять дитину вразливішою до захворювання. Діти влітку часто купаються у річці, тому не можна дозволяти їм робити це до посиніння шкіри і стукання зубів. Способи полегшення перебігу захворювання не відомі, але, з іншого боку, у більшості дітей воно відбувається без виникнення паралічу, а якщо він буває, то проходить безслідно. Стан хворої дитини покращується за умови належного догляду. Інколи параліч все ж таки залишається, тому необхідно завчасно попередити хворобу. Вакцина Солка, що виготовляється з вірусу поліомієліту, допомагає організму виробити відповідні антитіла і попередити паралітичну стадію, але вона не допоможе, якщо дитина вже контактувала з хворими.

Туберкульоз. Інкубаційний період невизначений. Це захворювання проходить по-різному у дітей і дорослих. У дорослих у легенях розвивається «пляма» чи «рубець», що поступово росте, і його легко визначити за допомогою флюорографії. Захворювання має такі симптоми, як кашель з мокротою, відсутність апетиту, швидка втомлюваність, підвищення температури, схуднення. У дітей же туберкульоз має інші форми. В перші роки життя опірність організму невелика, і інфекція може поширитися на все тіло. Тому не можна ні в якому разі допускати контакту немовляти з хворими на туберкульоз. У дітей старшого віку ця хвороба проходить у легкій формі, її перебіг можна навіть не помітити. В окремих випадках може спостерігатися блідість, роздратованість, втома, кашель. Туберкульоз може вражати легені, кістки, шийні лімфатичні вузли, але найчастіше ураження зазнають лімфатичні вузли біля основи легенів. У більшості випадків одужання відбувається протягом року чи двох, якщо додержувати правильного догляду відповідно до рекомендацій лікаря. На тяжку форму хворіють також підлітки, тому в Україні з метою виявлення захворювання на ранніх стадіях впроваджуються так звані туберкулінові випробування (реакція манту), які роблять усім без винятку дітям, починаючи з трирічного віку. Якщо після введення препарату шкіра в місці уколу червоніє і набрякає ( позитивна реакція), то в організмі є або була паличка туберкульозу. Але це не означає, що є захворювання. Позитивна ре-акція вказує на захворювання тільки у немовлят, а у старшому віці — на інфікування. Якщо в організмі була інфекція, то позитивна реакція зберігається на все життя. Коли, крім позитивної реакції на туберкулін, спостерігається кашель та інші симптоми, потрібне рентгенологічне дослідження для підтвердження діагнозу, і у випадку захворювання слід негайно почати лікування спеціальними методами. Крім того, обстеження проходять усі члени родини і люди, з якими хворий спілкується, щоб виявити джерело інфекції.

Діти, звичайно, хворіють і на хвороби, притаманні усім — ангіну, пневмонію, бронхіт, різні захворювання шкіри, специфічні захворювання органів. Слід пам'ятати, що діти не знають, з якою небезпекою вони можуть стикатися, тому відповідальність за їхнє здоров'я повністю лежить на батьках, вихователях, учителях.

Джерело: http://med-center.at.ua/



МОЗ стурбоване поширеною практикою надмірного та необґрунтованого призначення безрецептурних ліків для симптоматичного лікування неускладнених ГРВІ у дітей.


Спираючись на сучасні доказові клінічні настанови, протоколи та рекомендації МОЗ просить взяти до відома:

Застосування груп препаратів при ГРВІ:

Антибіотики – Не рекомендовані.

Противірусні препарати – Не рекомендовані (крім озельтамівіру та занамівіру за показаннями).

“Імуномодулятори” – Не рекомендовані. Можуть бути шкідливі.

Інтерферони – Не рекомендовані. Ефективність співрозмірна з плацебо.

Антигістаміни – Не рекомендовані. Ефективність при лікуванні ГРВІ не доведена.

«Сиропи від кашлю» – Не рекомендовані. Можуть бути шкідливі у дітей до 4 років.

«Комбіновані ліки від застуди» – Заборонені дітям молодшого віку. Полегшують симптоми у дорослих.

Вітаміни – Не рекомендовані.Ефективність не доведена.

Рослинні препарати – Ефективність не доведена.

Більше читайте на сайті Міністерство охорони здоров'я України :http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20161125_b.html

Стаття про прості правила здорового харчування від педіатра Арона Керола.

1. Отримуйте якомога більше поживних речовин через різноманітні необроблені продукти.

2. Вживайте якнайбільше домашньої приготовленої їжі, згідно з Правилом 1.

3. Вживайте сіль та жир, включаючи масло та олію, у такій кількості, в якій потрібно для приготування.

4. Коли ви харчуєтесь не вдома, намагайтесь їсти в ресторанах, які слідують попереднім правилам.5. Пийте здебільшого воду, проте трохи алкоголю, кави та інших напоїв – не завадять. 6. Розглядайте всі напої за вмістом калорій, як алкоголь. 7. Їжте разом із іншими людьми, особливо з тими, хто вам небайдужий якомога частіше.

Детальніше читайте на сайті МОЗ України :http://www.moz.gov.ua/ua/portal/pre_20161124_f.html

Харчування дитини зі зниженим апетитом

Під час організації харчування дитини з поганим апетитом дорослим необхідно проявляти винахідливість.

· Якщо дитина відмовляється від їжі, в жодному разі не варто годувати її силоміць. Ліпше пропустити прийом їжі або зробити це пізніше, а потім годувати дитину невеликими порціями за 5-6 або більше прийомів. І все ж проміжки між годуваннями мають бути не меншими за 3 години.

· Дуже важливо на початку годування дати дитині такі продукти, які мають властивість підсилювати виділення травних соків і тим самим поліпшувати апетит. Це може бути кислий фруктовий або ягідний сік, шматочок оселедця, квашена капуста, солоний огірок, салат із сирих овочів. Сприятливо діє міцний м’ясний бульйон.

· Для дітей зі зниженим апетитом важливо суворо дотримуватися режиму годування — не давати нічого їстівного в проміжках між прийомами їжі, а також не давати багато пити. У такому разі дитина охочіше розпочинатиме прийом їжі з рідких страв. Водночас при годуванні можна дозволяти їй запивати тверду їжу водою, соком або овочевим відваром і, звичайно, не обмежувати пиття безпосередньо після годування.

· Протягом певного часу можна застосувати метод «вільного годування», тобто годувати дитину за її бажанням. Найулюбленіші страви дитини слід готувати частіше за інші, але при цьому дещо змінювати рецептуру, додаючи необхідні багаті білком продукти (м’ясо, сир тощо).

· Діти охочіше їдять за загальним столом, у родинному колі, в товаристві інших дітей. Тож необхідно виробити правило сідати за стіл усією родиною.

· Іноді дитина погано їсть через те, що до початку годування перебуває в збудженому стані, занадто захоплена грою, заняттями. У цьому випадку можна дещо перенести (на 20-30 хвилин) прийом їжі, дати час на те, щоб дитина заспокоїлася.

· У спекотні літні дні або за високої температури повітря в приміщенні організм дитини втрачає багато рідини. Це призводить до зменшення вироблення травних соків і зниження апетиту. У таких випадках перед початком годування дитині рекомендується дати трохи прохолодної кип’яченої води або несолодкого соку, можна почати годування з кисломолочного напою чи змінити режим годування: у найспекотніший полуденний час дати дитині вдруге легкий сніданок (кефір, булочку, фрукти), а обід перенести на пізніший час, скажімо, після денного сну. У такому випадку дитина, добре відпочивши і зголоднівши, легко впорається з досить калорійним обідом.

У дитини немає щеплень.
Хто вирішить питання про можливість відвідування ДНЗ дитиною, в якої немає щеплень?

Згідно з пунктом 6 Примірного положення про підготовку дітей на педіатричній дільниці до відвідування дошкільного та шкільного загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 листопада 2002 р. № 434, питання про відвідування дошкільного навчального закладу дітьми, батьки яких відмовляються від щеплень, вирішується лікарсько-консультативною комісією

І за наявності відповідних медичних довідок встановленого зраз ка з висновком лікаря, в яких зазначено, що дитина може відвідува ти дошкільний навчальний заклад, керівник дошкільного закладу зобов'язаний прийняти дитину до дитячого садка.

У свою чергу батькам, які використовують право відмовитися від щеплень, слід пам'ятати, що відмова від вакцинації є також пев ним ризиком для здоров'я дитини, адже профілактичні щеплення сприяють формуванню імунітету.

/Files/images/поліомієліт.png/Files/images/поліомієліт 1.png/Files/images/поліомієліт2.jpg

ГОТУЄМОСЯ ДО СЕЗОНУ ПІДВИЩЕНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НА ГРВІ ТА ГРИП

Чекаємо на грип чи застуду? Ми вже звикли сприймати простуду як постійну супутницю холодної пори року. Але, виявляється, її можна уникнути – головне добре підготуватись! Найбільше до простуд схильні маленькі діти. Малюк має менші шанси захворіти, якщо має повноцінний місцевий і загальний імунітет, ефективність якого визначається в більшій мірі способом життя. Наводимо поради, які можуть уберегти Вас і Вашу дитину, маленьку і велику, від захворювання на респіраторну вірусну інфекцію.

ПРОГУЛЯНКИ НА СВІЖОМУ ПОВІТРІ. Потрібно гуляти часто і практично в будь-яку погоду, за виключенням надмірно вітряної. Правильно вдягайте дитину, щоб вона якомога менше пітніла. Стежте, щоб малюк достатньо пив.

ПІДТРИМУЙТЕ ОПТИМАЛЬНУ ТЕМПЕРАТУРУ Й ВОЛОГІСТЬ ПОВІТРЯ В ПРИМІЩЕННЯХ. І не тільки вдома, а й у садку, школі. В холодну пору року, через обігрівання, воно стає сухим, в результаті чого висушується слизова оболонка носоглотки і віруси та мікроби, які попадають на неї, не осідають на вологих «ворсинках», а проникають глибоко в організм. Для підтримання вологості, поставте в кожній кімнаті посуд з водою, міняючи її щодня. Провітрюйте приміщення, відкриваючи вікна на 10-15 хвилин кілька разів на день.

ОСОБЛИВО ВАЖЛИВО ТРИМАТИ НОГИ В ТЕПЛІ. Якщо сталося так, що ваша дитина промочила ноги або ж просто переохолола, обов’язково потрібно зробити їй гарячу ванночку на ноги, вдягнути теплі шкарпетки, напоїти гарячим чаєм з лимоном і вкласти в ліжко. Ще одним фактором, який послаблює імунітет, є недосипання.

СЛІДКУЙТЕ, ЩОБ ДИТИНА ВИСИПАЛАСЯ, ДОТРИМУВАЛАСЯ РЕЖИМУ ДНЯ. Пам’ятайте, що стрес відкриває дорогу хворобам. Дуже важливо не забувати про гігієну. Мити руки потрібно частіше під час епідемії. Старайтеся не дотулятися брудними руками до обличчя. Тримайте при собі дезінфікуючі серветки, якщо немає можливості помити руки. Стежте за тим, щоб малюк не тяг до рота сторонні предмети. Потрапляння токсичних речовин в організм також знижує його опірність.

Варто, якщо потрібно, після консультації з лікарем провести ПРОФІЛАКТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ГЛИСТЯНОЇ ІНВАЗІЇ. Глисти пригнічують імунну систему, тим самим залишаючи дитину беззахисною і перед вірусами.

Потрібно регулярно ВЖИВАТИ ДОСТАТНЮ КІЛЬКІСТЬ БІЛКА ТА ВІТАМІНІВ (А, С, Е, групи В), особливо вітаміну С, вони допомагають виробленню в організмі інтерферону, який вбиває віруси і мобілізує лімфоцити на боротьбу із застудою. Повноцінний білок є в м’ясі, молочних продуктах, яйцях, рибі, рекомендується при хорошій переносимості вживати страви з квасолі. Обов’язково включіть у раціон дитини сезонні свіжо віджаті соки (яблучний, морквяний, гарбузовий чи їх комбінації) та натуральні кисломолочні продукти. Живі бактерії, що містяться в останніх добре впливають на імунну систему. Вітамін С є в квашеній капусті, лимонах, апельсинах, шипшині, чорній смородині та таблетках. Але таблетки слід давати дитині з їжею, так вони краще засвоюються і не зашкодять шлунку.

Ефективним профілактичним засобом є СОЛЬОВІ РОЗЧИНИ. Декілька разів на день в період епідемії промивайте дитині ніс теплою підсоленої водою (1/2 чайної ложки солі на склянку теплої води). Також, можна застосовувати спеціальний спрей на основі морської води, який продається в аптеці. Звичайно, один із самих надійних способів уберегтися від застуди – це використати перевірений народний засіб – ЧАСНИК, який містить активні речовини (фітонциди). Для дітей, старших 3-х років, рекомендується для профілактики з’їдати 1-2 зубчика часнику в день. Молодшим дітям, які йдуть у садочок, з початком епідемії варто підвісити на тоненькій ниточці на шию зубчик часнику або при переносимості порізати і покласти на тарілочку біля ліжка малюка часник, цибулю або навіть невеликий корінець хрону, які також будуть виділяти фітонциди. З настанням епідемії слід уникати велелюдних приміщень (театр, особливо дитячий, цирк, поліклініку, магазини тощо). Щоб активізувати імунну систему організму, лікар-педіатр може призначити дитині профілактичні ліки на основі ехінацеї, женьшеню, елеутерококу або інших лікарських рослин. Самолікування тут не доречно, адже можна нашкодити організму. Також пам’ятайте: вірусні захворювання легше попередити, ніж вилікувати.

Поради доктора Комаровського щодо профілактики та лікування ГРВЗ
«Свинячий» грип як дзеркало, в якому видно все…

ІНФЕКЦІЇ.
Дорогі мами й тата! Люди!!! Запам`ятайте найголовніше: тактика ваших дій абсолютно не залежить від того, як називається вірус. Це грип сезонний, свинячий, слонячий, пандемічний, це взагалі не грип – це не важливо. Важливо лише те, що це вірус, що він передається повітряно-крапельним шляхом і що він вражає органи дихання. Звідси і конкретні дії.

Профілактика
Теоретично тут я повинен дати (і даю) посилання на розділ зі своєї книги про ОРЗ (профілактика ГРВІ) і змовкнути, оскільки все вже сказано. Але практично давайте все найголовніше ще раз повторимо.
Якщо ви (ваша дитина) зустрінетеся з вірусом, а у вас немає в крові захисних антитіл, ви захворієте. Антитіла з`являться в одному з двох випадків: або ви перехворієте, або ви робитимете щеплення.
Робити щеплення можна тільки від сезонного грипу. Від свинячого вакцини поки що немає (в Україні). Проте мати захисні антитіла до тих трьох вірусів, які входять до складу сезонної вакцини, краще, ніж не мати взагалі ніяких.
1. Є можливість зробити щеплення собі (дитині) – зробіть, але за тієї умови, що, по-перше, ви здорові і, по-друге, для вакцинації не треба буде сидіти в зашмаркленому натовпі в поліклініці. Останнє робить ваші шанси на адекватну вакцинацію примарними.
2. Ніяких ліків з доведеною профілактичною ефективністю не існує. Тобто ніяка цибуля, ніякий часник, ніяка горілка і ніякі пігулки, які ковтаєте ви або запихаєте в дитину, не здатні захистити ні від якого респіраторного вірусу взагалі, ні від вірусу грипу зокрема. Усе, за чим ви вбиваєтеся в аптеках, усі ці нібито противірусні засоби, нібито стимулятори інтерфероноутворення, стимулятори імунітету і страшенно корисні вітаміни, усе, що в аптеках на сьогодні зникло і чим уряд обіцяв в найближчі дні аптеки наповнити – усе це ліки з недоведеною ефективністю, ліки, що задовольняють головну ментальну потребу українця: «треба щось робити».
Основна користь всіх цих ліків – психотерапія. Ви вірите, вам допомагає – я радий за вас, тільки не треба штурмувати аптеки – воно того не варто.
3. Джерело вірусу – людина і лише людина. Чим менше людей, тим менше шансів захворіти. Карантин – чудово! Заборона на масові збори – чудово! Пройтися зупинку пішки, не піти зайвий раз до супермаркету – мудро!
4. Маска. Корисна штука, але не панацея. Обов`язково повинна бути на хворому, якщо поряд здорові: вірус вона не затримає, але зупинить крапельки слини, особливо багаті на вірус.
5. Руки хворого – джерело вірусу не менш значуще, ніж рот і ніс. Хворий торкається обличчя, вірус потрапляє на руки, хворий хапає все навколо, ви торкаєтеся цього всього рукою, – здрастуй, ГРВІ.
Не чіпайте своє обличчя. Мийте руки: часто, багато, постійно носіть із собою вологі дезинфікуючі гігієнічні серветки, мийте, тріть, не лінуйтеся!
Вчіться самі і вчіть дітей, якщо вже немає хустки, кашляти-чхати не в долоньку, а в лікоть.
Начальники! Офіційним наказом введіть у ввірених вам колективах заборону на рукостискання.
Користуйтеся кредитними картками. Паперові гроші – джерело поширення вірусів.
6. Повітря!!! Вірусні частинки годинами зберігають свою активність в сухому теплому і нерухомому повітрі, але майже миттєво руйнуються в повітрі прохолодному, вологому і рухомому. У цьому аспекті мітинг в центрі Києва, на який зібралося 200 000 людей, менш небезпечний, чим збори 1000 людей у клубі в Ужгороді.
Гуляти можна скільки завгодно. Підчепити вірус під час прогулянки практично нереально. У цьому аспекті, якщо вже ви вийшли погуляти, то не треба показушного ходіння в масці по вулицях. Вже краще подихати свіжим повітрям, а маску натягніть перед входом в автобус, офіс або магазин.
Оптимальні параметри повітря в приміщенні – температура близько 20°С, вологість 50-70%. Обов`язковим є часте й інтенсивне наскрізне провітрювання приміщень. Будь-яка система опалювання сушить повітря. Саме початок опалювального сезону став початком епідемії! Контролюйте вологість. Мийте підлогу. Включайте зволожувачі повітря. Наполегливо вимагайте зволоження повітря і провітрювання приміщень у дитячих колективах.
Краще тепліше одягніться, але не включайте додаткові обігрівачі.
7. Стан слизистих оболонок!!! У верхніх дихальних шляхах постійно утворюється слиз. Слиз забезпечує функціонування т.зв. місцевого імунітету – захисту слизистих оболонок. Якщо слиз і слизисті оболонки пересихають – робота місцевого імунітету порушується, віруси, відповідно, з легкістю долають захисний бар`єр послабленого місцевого імунітету, і людина захворює при контакті з вірусом з багато разів більшою мірою вірогідності. Головний ворог місцевого імунітету – сухе повітря, а також ліки, здатні висушувати слизові оболонки (з популярних і всім відомих – димедрол, супрастин, тавегіл, трайфед – список далеко не повний, м`яко кажучи).
Зволожуйте слизові оболонки! Елементарно: 1 чайна ложка звичайної куховарної солі на 1 літр кип`яченої води. Заливаєте в будь-якій флакон-пшикалку (наприклад, з-під судинозвужувальних крапель) і регулярно пшикаєте в ніс (чим сухіше, чим більше народу навколо – тим частіше, хоч кожні 10 хвилин). З тією ж метою можна купити в аптеці фізіологічний розчин або готові сольові розчини для введення в носові ходи – салин, аква маріс, хумер, маример, носоль тощо. Головне – не жалійте! Капайте, пшикайте, особливо тоді, коли з дому (з сухого приміщення) ви йдете туди, де багато людей, особливо якщо ви сидите в коридорі поліклініки.
Відносно профілактики - це все.

Лікування
Фактично єдиним препаратом, здатним зруйнувати вірус грипу, є озельтамівір, комерційне ім`я – таміфлю. Теоретично є ще одні ліки (занамівір), але вони використовуються лише інгаляційно, та й шансів побачити його в нашій країні небагато.
Таміфлю реально руйнує вірус, блокуючи білок нейрамінідазу (ту саму N в назві H1N1).
Таміфлю не їдять усі підряд при будь-якому чихові. Це й недешево, і побічних явищ багато, та й сенсу не має. Таміфлю використовують тоді, коли хвороба перебігає важко (ознаки важкої ГРВІ лікарі знають) або коли навіть легко захворює людина з групи ризику – люди похилого віку, астматики, діабетики (хто належить до груп ризику, лікарі теж знають). Суть: якщо показане таміфлю, то показано як мінімум спостереження лікаря і, як правило, – госпіталізація. Недивно, що з максимально можливою вірогідністю таміфлю, що надходить до нашої країни, розподілятиметься по стаціонарах, а не по аптеках (хоча все може бути).

Увага!!!
До абсолютної, до переважної більшості тих, хто читає ці рядки, лікування противірусними засобами не має ніякого стосунку.
ГРИП – ЛЕГКА ХВОРОБА ДЛЯ БІЛЬШОСТІ.
Лікування ГРВІ взагалі і грипу зокрема – це не ковтання пігулок! Це створення таких умов, щоб організм легко з вірусом впорався.

ПРАВИЛА ЛІКУВАННЯ
1. Тепло одягнутися, але в кімнаті прохолодно і волого. Температура близько 20°С, вологість 50–70%. Мити підлогу, зволожувати, провітрювати.
2. Категорично не примушувати їсти. Якщо просить (якщо хочеться) – легке, вуглеводне, рідка.
3. Пити (поїти). Пити (поїти). Пити (поїти)!!!
Температура рідини дорівнює температурі тіла. Пити багато. Компоти, морси, чай (у чай дрібно порізати яблучко), відвари родзинок, кураги. Якщо дитя капризує – це буду, а це ні – хай п`є що завгодно, аби пило. Ідеально для пиття – готові розчини для пероральної регідратації. Продаються в аптеках і повинні там бути: регідрон, хумана електроліт, гастроліт тощо. Купуйте, розчиняйте за інструкцією, пийте.
4. У ніс часто сольові розчини.
5. Усі «відволікаючі процедури» (банки, гірчичники, припарки, ноги в окропі та ін.) – класичний совковий батьківський садизм і знову-таки психотерапія (треба щось робити).
6. Якщо надумали боротися з високою температурою – тільки парацетамол або ібупрофен. Категорично не можна аспірин.
Головна біда в тому, що тепло вдягти, зволожити, провітрити, не пхати їжу і напої – це по-нашенськи називається «не лікувати», а «лікувати» – це послати тата до аптеки.
7. При враженні верхніх дихальних шляхів (ніс, горло, гортань) ніякі відхаркувальні засоби не потрібні – вони тільки підсилять кашель. Поразки нижніх дихальних шляхів (бронхіти, пневмонії) не мають до самолікування ніякого стосунку. Тому самостійно ніяких «лазолванів-мукалтинів» тощо.
8. Протиалергійні засоби не мають до лікування ГРВІ ніякого відношення.
9. Вірусні інфекції не лікуються антибіотиками. Антибіотики не зменшують, а збільшують ризик ускладнень.
10. Усі інтерферони для місцевого застосування – ліки з недоведеною ефективністю або «ліки» з доведеною неефективністю.
11. Гомеопатія – це не лікування травами, а лікування зарядженою водою. Безпечно. Психотерапія (треба щось робити).

Коли потрібний лікар?
ЗАВЖДИ!!!
Але це нереально. Тому назвемо ситуації, коли лікар потрібний обов`язково:
- відсутність поліпшень на четвертий день хвороби;
- підвищена температура тіла на сьомий день хвороби;
- погіршення після поліпшення;
- виражена тяжкість стану при помірних симптомах ГРВІ;
- поява ізольовано або в поєднанні: блідості шкіри; спраги, задишки, інтенсивного болю, гнійних виділень;
- посилення кашлю, зниження його продуктивності; глибокий вдих приводить до нападу кашлю;
- при підвищенні температури тіла не допомагають, практично не допомагають або дуже ненадовго допомагають парацетамол та ібупрофен.
Лікар потрібний обов`язково і терміново:
- непритомність;
- судоми;
- ознаки дихальної недостатності (утруднене дихання, задишка, відчуття браку повітря);
- інтенсивний біль де завгодно;
- навіть помірний біль в горлі за відсутності нежиті;
- навіть помірний головний біль у поєднанні з блювотою;
- набряклість шиї;
- сип, яка не зникає при натискові на неї;
- температура тіла вище 39°С, яка не починає знижуватися через 30 хвилин після застосування жарознижувальних засобів;
- будь-яке підвищення температури тіла у поєднанні з ознобом і блідістю шкіри.
Усе, що я написав вище, – це інформація, яка теоретично повинна бути відома будь-якому лікареві і яку лікарі повинні нести в маси. На практиці відбувається абсолютно інше, тому все, про що я говоритиму далі, – це вже чиста публіцистика і емоції. Якщо ви мама – ви вже знаєте все, що вам треба знати про грип в першу чергу, а якщо хочете знати більше – так на цьому сайті є, чим зайнятися.
Усе інше я пишу в надії, що який-небудь кандидат у президенти, або дружина кандидата, або чоловік кандидата, або радник кандидата, або дружина радника все-таки прочитає та подумає, проаналізує. Врешті-решт, прочитав же президент Медведєв статтю Ходорковського, а раптом і мені пощастить.

Віддзеркалення перше
Протягом двох днів панічної істерії головними радниками і вчителями народу були політики – депутати, міністри, колишні міністри та ін. Тільки-но на екрані з`являвся лікар, тут же з`ясовувалося, що політики вміють говорити краще.
Апофеозом паніки була заява кандидата в президенти (!!!) про те, що українці вмирають не від грипу, а від легеневої чуми. Ще раз повторю: це не бабуся, яка торгує насінням, сказала, а кандидат у президенти європейської країни.
Інший кандидат у президенти гірко нарікає, що в нашій країні немає оксолінової мазі, і злочинні фармацевти її не завезли. Зрозуміло, ніхто з присутніх не зміг пояснити кандидатові, що ефективність оксолінової мазі не доведена, і її не завезли і не збираються завозити ні до США, ні до Франції, ні до якої іншої країни.
Ну та гаразд. Серед кандидатів у президенти лікарів немає, а мати медичного радника, мабуть, дуже дорого. Але ж є і політики-лікарі!
Один з них весь час плутав терафлю (жарознижувальний засіб) і таміфлю, інший не бачив різниці між вірусною пневмонією і пневмонією, яка є бактеріальним ускладненням вірусної інфекції, але коли депутат-лікар, не просто депутат, а секретар Комітету з питань охорони здоров`я Верховної Ради (!!!), говорить, що таміфлю – це препарат, який лише підтримує імунітет, а ми на Раді національної безпеки вирішили, що купуватимемо озельтамівір, мені стає страшно і соромно. Якщо долю країни вирішують люди, які не знають, що таміфлю і озельтамівір, – це одне і те саме, то чого нам всім чекати!
Кого слухатимуть ті, хто ухвалює рішення?
Адже хтось же пише промови для президента і прем`єр-міністра, адже хтось зараз затверджуватиме список ліків, які обов`язково повинні бути в аптеках! І тоннами повезуть в нашу країну ганебні ліки, які ніде в цивілізованому світі не застосовуються: оксолінові мазі, анаферони, афлубіни, стимулятори імунітету, краплі інтерферону і багато іншого, а розчину, щоб напоїти дитину, та солі, щоб у ніс закапати, – вдень з вогнем не знайдеш.
Порада владі: попросіть експертів ВООЗ скласти список обов`язкових ліків.

Віддзеркалення друге
Найнаполегливіша порада, яку дають нашому народові всі (ВСІ): не займайтеся самолікуванням, за перших симптомів звертайтеся до лікаря.
Більше того, клятвено всі запевняють: мовляв, якщо вчасно звернетеся, обов`язково врятуємо. Кульмінація – заява головного санітарного лікаря країни, який сказав приблизно таке (сам чув): хто викликав пневмонію, ми поки не знаємо, але треба вчасно звертатися по допомогу – лікарі знають, що робити.
Від усіх цих заяв у пересічного обивателя створюється враження, що лікарям відомі якісь таємні ліки, які можуть допомогти при ГРВІ.
Ну ось я лікар, який займається лікуванням ГРВІ без малого тридцять років. Ось прийде до мене пацієнт у перший день хвороби (тобто вчасно) і скаже – допоможіть! Що я йому відповім? Та все те, що написано вище: зволожити, провітрити, не годувати, напоїти, ліків не треба. І він мені повірить.
А що робити лікареві, від якого всі хочуть золотої пігулки? Який точно знає, що за десять непотрібних ліків скажуть спасибі, а за інструкцію про правила адекватної допомоги звинуватять в неуважності: що це за лікар, який не призначив ліків!
До чого призведе в нинішній ситуації масове звернення по медичну допомогу:
- до сопливих черг у поліклініках;
- до величезної кількості викликів додому, коли замучений лікар або направлятиме в стаціонар, або призначатиме ганебні ліки, плюс розноситиме інфекцію від одного хворого до іншого;
- до масового і необгрунтованого призначення антибіотиків, відхаркувальних і інших засобів на радість фармацевтам і шарлатанам від медицини;
- до черг в аптеках, оскільки від лікаря можна піти тільки в аптеку;
- до необгрунтованих госпіталізацій, до госпітальних пневмоній;
- до того, що за масою легких хворих лікарі таки пропустять важкого.
Порада владі: не закликайте при кожному чихові бігти до лікаря. Припиніть передвиборну агітацію, дайте лікарям розповісти людям елементарні речі про те, що робити, і коли лікар справді потрібний.

Віддзеркалення третє
Про чутки.
Студент-заочник Харківської юридичної академії помер у Донецьку від ускладнень після операції. Усе це сталося в розпал «заспокійливих» виступів наших політиків, тому всі студенти, які контактували із загиблим, відчули нездужання, і один навіть був госпіталізований.
У п`ятницю мені подзвонили не менше 20 людей, які сказали, що точно знають: у гуртожитку юракадемії двоє дітей померли від свинячого грипу.
Ось текст листа, одержаного мною (таких було багато, цей найбільш показовий):
ТЕРМІНОВО!!! Докторові Комаровському
Добридень!
Допоможіть, будь ласка, розібратися. З багатьох (неофіційних) джерел: сьогодні в ніч з 30 на 31 над Києвом розпилюватимуть якусь речовину, нібито для захисту від грипу або профілактики. Для мене, звучить безглуздо, і я б не зверталася до вас з цим запитанням, якби
а) мені про це не повідомив редактор міліційного видання, якому, за його словами повідомили працівники органів, які безпосередньо проводитимуть операцію.
б) подруга, знайомий якої працює в Апараті Президента і говорить, що інф-ція достовірна.
в) сусідка, у якої хтось працює в санстанції і цей хтось повідомив, що з 12 до 5 ранку розпилюватимуть, потрібно закрити вікна і потім 2 дні не висовуватися.
г) незнайома людина на інтернет-форумі стверджує, що вірус грипу, дуже ймовірно, виготовлений у лабораторіях України і його вже розпорошили над її західними областями. А щодо розпилювання чогось над Києвом 30 жовтня упевнений, бо його батько працює на авіазаводі і в них для цього винаймали літаки.
д) дівчина-студентка із заходу України говорить, що у них пару днів тому літали літаки і щось розпилювали.
Отже, запитання:
1. Чи існує ця речовина-захист від грипу для розпилювання з літака, що це який механізм його дії
2. Чи є небезпека для маленької дитини?
3. Скільки часу не виходити з дому?
4. Якщо вони розпилюють не антигрип, а щось інше, то що це може бути.
Спасибі велике. К., м. Київ
Питання: до чого треба довести народ, щоб люди в таке вірили?
Проте порівняно із заявою про легеневу чуму – усе це квіточки.
Для тих, хто міг не те що повірити, а навіть засумніватися: по-перше, з легеневою чумою ніхто не звертається в лікарню на 7-й день хвороби – на той день вже встигають пов`янути квіти на могилі; по-друге, при легеневій чумі захворюють усі, хто контактував з хворим, і помирають 100%. Але якщо лікувати, вмирає лише 10%. Отже персонал лікарень вже весь мав захворіти.
Пораду дати складно. Бо просити політиків помовчати за ситуації, коли предмет розмови незрозумілий, – це якось навіть смішно і ніяково.
До речі, у четвер, у того ж Савіка Шустера була в шоу Барбара Брильська. Коли дізналася, що мова піде про грип, сказала: я на цьому зовсім не розуміюся, встала і пішла. Ось приклад чудовий!

Віддзеркалення четверте
Чому залишилися беззахисними лікарі? Чому за ситуації, коли ми точно знали, що є свинячий грип і що він буде у нас восени, чому лікарі, які 100% від вірусу не сховаються, не були у вересні від свинячого грипу щеплені та й зараз не щепляться?
В Україні немає вакцини. Навіть для лікарів. Тому нині, в розпал епідемії, лікарі ляжуть першими або прийматимуть хворі (про медсестер, які вдома шитимуть маски, я взагалі мовчу). Чи могли ми купити (замовити вакцину) хоч би для лікарів, хоч би в обмеженій кількості? НЕ МОГЛИ.
Тому що після того, що зробили з вакцинацією в цій країні, після варварської, негідної і нецивілізованої кампанії проти щеплень ніхто навіть подумки не міг припустити, що хоч якусь вакцину можна було завезти в країну з прискореною процедурою реєстрації, без повторних випробувань тощо. Схоже, реєстрація і випробування до літа закінчаться.
До речі, два дні тому всі масово рвонули від грипу щепитися. Виявляється, тільки-но загроза хвороби стає реальною, всі одразу починають любити щеплення.
Щеплення, які відсунули загрозу дифтерії, поліомієліту, кору. Хвороби, які наші ЗМІ масово намагаються наблизити, – зробити загрозу реальною. Отоді буде про що поговорити. До речі рівно тиждень тому місцева новинна компанія захотіла поспілкуватися зі мною на тему грипу, і я 15 хвилин розпинався та розповідав. З усієї розмови залишили та показали 15 секунд, протягом яких я сказав про те, що епідемія грипу, – хороший привід заробити виробникам вакцин і що немає нічого поганого в тому, щоб продавати якісний товар.

ПІДСУМКИ
Якщо співвіднести кількість хворих (і помножити її на два, оскільки до лікарів звертається в кращому разі половина) з кількістю померлих, то це підтверджує той факт, що ніякого особливо тяжкого (не такого, як в інших країнах) вірусного захворювання в Україні немає. За даними на ранок 2 листопада, офіційно захворіли 200 тисяч, померли 60. Смертність нижча, ніж зазвичай при грипі.
Пневмонія – головна причина смерті людей у всіх країнах і у всі часи. Пневмонія ускладнює перебіг більшості хвороб і травм. Якщо про кожну смерть від пневмонії масово повідомлятимуть ЗМІ – не буде нічого доброго, м`яко кажучи.
Нам дуже не пощастило, що так все збіглося: криза, вибори, осінь, грип.
Але ми твердо повинні знати і розуміти: соплі, кашель температура – це ГРВІ. Найпоширеніша і найлегша хвороба. Яка вимагає спокою і абсолютно конкретних, елементарних дій, цілком доступних людям з будь-яким рівнем матеріального добробуту.
Які це дії – див. вище.
P.S. Дуже багато років тому, у віці 28 років, бувши молодим і самовпевненим лікарем відділення реанімації, я проводив дитині дихання рот в рот і за кілька годин «заробив» крупозну пневмонію середньої частки, викликану госпітальною флорою реанімаційного відділення (лікарі зрозуміють, що це означає). Чудово пам`ятаю, що я відчув, коли через 10 днів лікування «найкрутішими» антибіотиками на рентгенограмі пневмонія стала більша.
Тобто я знаю, що відчуває людина, коли знає: у неї хвороба, від якої вона помре.
І я чудово розумію, що відчуває, якого стресу зазнає і на що здатна мати, яка щодня з усіх боків чує про смертельну хворобу, і раптом виявляє соплі у власної дитини.
Я тільки не зрозумію: навіщо і за що вони все це роблять з нашим народом?

За матеріалами блогу Є.О. Комаровського

Як правильно одягати дитину?

Багаторічні спостереження показали, що далеко не всі батьки уміють одягнути дитину так, щоб вона і не мерзла, і не перегрівалася. Дуже часто вони одягають дітей таким чином, що ненавмисно, але сприяють зниженню опору дитячого організму до простудних захворювань, гострих респіраторних захворювань. Як результат − хвороби легенів.
Батьки завжди побоюються, що дитині буде холодно, і мало хто з них турбується, що їй може бути дуже жарко. Адже перегрів не менш небезпечний! Здавалося б, усім відомо, що на свіжому повітрі дитина, не скута стінами приміщення, хоче і повинна активно рухатися. При фізичному навантаженні обмінні процеси в організмі посилюються, зростає вироблення тепла: у два рази при ходьбі, у три – при рухомих іграх, у чотири – під час бігу. Постійна ж температура тіла зберігається тоді, коли при підвищеному виробленні тепла збільшується тепловіддача. Якщо ж одяг заважає цьому, легко наступає перегрів.
Діти, одягнені у важкий, дуже теплий одяг, майже половину прогулянки проводять сидячи або стоячи. Показово, що коли тих же дітей переодягнули в легший одяг – комбінезон або куртку з брюками з плащової тканини, вони велику частину прогулянки займалися активними, рухомими іграми. І якщо в першому випадку діти поверталися в приміщення пітними, то в другому шкіра дітей була сухою і рівномірно теплою.
Таким чином, оберігатися від переохолодження і перегріву, а тим самим від простудних захворювань допомагає раціональний одяг. За допомогою одягу ми створюємо навколо свого тіла штучно регульований мікроклімат, який робить наш організм менш залежним від метеорологічних умов середовища.
Теплозахисні властивості одягу в значній мірі залежать від теплопровідності тканин і їх товщини. Тканини одягу складаються з волокон, між якими знаходяться пори, заповнені повітрям.
Дуже важливою гігієнічною вимогою до одягу є повітропроникність, що забезпечує рух і обмін повітря в просторі, якій знаходиться під одежею. Обмін повітря під одягом веде до видалення водяної пари і газоподібних продуктів, що виділяються шкірою. Тому, попередження простудних захворювань виявиться дієвим ще і в тому випадку, якщо раціонально одягати дітей.
За матеріалами: www.mama-tato.com.ua

Увага, гриби!
Отруєння грибами небезпечне для життя

Симптоми грибного отруєння різні:
1. Характерні ознаки отруєння - нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку, підвищення температури тіла - з'являються через 30-60 хвилин після вживання неякісних страв зі сироїжок, недоварених осінніх опеньків, сатанинських грибів, несправжніх дощовиків. Такі отруєння здебільшого не призводять до летальності, однак можуть мати серйозні наслідки для системи травлення, тому легковажити не можна.
2. Симптоми отруєння - галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності - з'являються через пів-дві години після вживання червоних мухоморів, волоконниць, отруйні речовини яких вражають нервову систему. Людина захлинатиметься від нападів сміху і потерпатиме від галюцинацій. Може навіть знепритомніти. Якщо постраждалому не надати медичну допомогу у перші години, то врятувати його життя складно.
3. Найбільш отруйними є токсини блідої поганки, мухоморів білого і смердючого, сморжів і деяких інших грибів. Підступність їх у тому, що отрута, потрапивши до шлунку, протягом тривалого часу (до 3-ох діб) може не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння можуть проявитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже й забуде, що їх їла. Запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг - все це виникає, коли отруйні речовини досягнуть мозку.
До смертельно небезпечних грибів належить і свинушка тонка, яка росте під Києвом, і багато прихильників "лісового м'яса" полюбляють її їсти. Однак, цей гриб надзвичайно небезпечний. Він спричиняє в окремих людей сильну алергічну реакцію, що призводить до захворювання крові. При отруєнні людина може померти за два тижні. Зараз цей гриб занесено до світового списку смертельно отруйних.
Отруєння цими неїстівними грибами переважно є смертельним навіть при своєчасному зверненні за медичною допомогою. Смертельною вважається навіть мінімальна доза отрути. Тому обов'язково треба мити руки після дотику з грибами. Немало випадків, коли отрута передавалась на інші продукти через немиті руки.
Найбільше насторожує медиків те, що постійно серед отруєних грибами хворих є діти, навіть однорічного віку, врятувати їх вдається дуже рідко. Також слід пам'ятати, що страви з грибів важкі для перетравлення. Їх не повинні вживати діти, люди з захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки чи з хронічними захворюваннями інших внутрішніх органів.
Фахівці Міністерства охорони здоров'я України розробили рекомендації для грибників
В Україні зустрічається близько 80 видів неїстівних шапинкових грибів. Приблизно 20 із них - особливо небезпечні для життя людини.
Щоб не отруїтися дикорослими грибами:
1. Найкраще відмовтеся від споживання дикорослих грибів, як від продукту взагалі, а споживайте штучно вирощені печериці, гливи, купуючи їх в магазинах.
2. Не купуйте гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах. Безпечніше купувати гриби на стаціонарних ринках, де вони проходять відповідний контроль.
3. Якщо Ви все ж відправились до лісу збирати гриби, то обов'язково врахуйте наступне:
Ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте; остерігайтеся пластинчатих грибів.
Не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас чи на радіаційно забруднених територіях.
Під час посухи грибів краще не брати взагалі. У спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини.
Уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву або робити заготівлі.
Не вживайте сирих грибів.
Відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів у підсоленій воді (не менше трьох) протягом 30 хвилин.
Готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.
Гриби - не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв малолітнім дітям. Не можна вживати грибів вагітним та жінкам, що годують груддю.
Ніколи не застосовуйте „домашніх" методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібних ложок - вони помилкові. Срібло темніє від взаємодії з амінокислотами, які є й у їстівних, і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, який також міститься в усіх грибах.
Якщо після споживання грибів почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких (нудота, блювота, головний біль, галюцинації, біль у животі):
- Негайно викликайте "швидку допомогу". До її приїзду промийте шлунок 1-2 л розчину марганцівки або сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини.
- Навіть при полегшенні стану обов'язков зверніться до найближчої лікувальної установи.
- Недоїдених грибів не викидайте. Їх аналіз допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, яка потрапила в організм.
Ніякого самолікування! Бо чим більше токсинів потрапить у кров, тим важчим буде перебіг отруєння.
В зарубіжних країнах отруєння дикорослими грибами трапляються рідко, оскільки люди майже не збирають грибів у лісах. То ж щоб бути спокійним за себе і свою родину, краще споживати печериці та гливи, вирощені у теплицях.
Бережіть своє здоров'я та життя, рідних і близьких Вам людей!

ЯКЩО У ДИТИНИ ГОСТРИКИ

Гострики — малесенькі круглі глисти розміром 1—1,5 см. Трива­лість їх життя близько одного місяця.Паразитуючи в кишечнику, вони викликають порушення в діяльності всього організму, які негативно впливають на стан здоров’я дитини.

Проявляється ентеробіоз болями в живо­ті, нудотою, блюванням, подразливістю, безсонням. Але особливо турбує таких хворих нестерпне свербін­ня в задньому проході, що виникає внаслідок випов­зання самок для відкладання яєць, які вкриті липкого масою і приклеюються до шкіри. Коли хворий на енте­робіоз розчісує сверблячі місця, яйця гостриків по­трапляють під нігті чи прилипають до пальців. Якщо така людина неохайна, то вона розсіює яйця гостриків на всі оточуючі предмети, а звідси вже заражаються здорові люди. Хворий також може постійно заражати себе сам, заносячи в рот руками яйця гостриків.

Тому в приміщенні, де є хворий на ентеробіоз, яйця гостриків можна виявити майже скрізь — на дверях, доріжках, килимах, меблях, іграшках, в ліжку, вони можуть навіть носитись з пилом у повітрі.

Вбиває яйця гостриків сонячне проміння та висока температура (прасування, кип’ятіння). Крім того, їх можна просто механічно видалити шляхом вибивання і витрушування речей та за допомогою пилососу.

Позбутись гостриків можна без ліків, адже живуть вони не більше одного місяця. Головне не допустити повторного зараження.

Кiлькiсть переглядiв: 1433

Коментарi